Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1987 №11 Сторінка 3

(Гуморески, Афоризми)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1987 / № 11 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1987 №11 Сторінка 3 - Гуморески, Афоризми. ця. Хоча... Якщо ми поставимо валики... Від старого агрегату... Зате все інше... Припустимо, що так справді можна зробити, задумливо вставив головний інженер. Я тут ось про що думаю: з корпусом може дурниця вийти. Де ми візьмемо такий метал? У нас нема на цю марку лімітів. Доведеться виходити на главк. При згадці про главк директор важко зітхнув. Потім погладив рукою ватман і запитав: А старий корпус? Що старий корпус? не зрозумів Стеблицький. Що, що? розсердився директор. Я маю на увазі залишити старий корпус. Тоді вийде з маховиками неув'язка, втрутився в обговорення Во-ронюк. Якщо корпус старий, то маховики, які пропонує молода людина, АФОРИЗМИ ф Ти мені, я тобі, а суд обом. ф Дурня і в шапці-невидимці видно. ф Відповідав головою, а відібрали крісло. Ф Техніка безпеки: не ставай поперек горла начальству. ф Довіряв дружині все, крім зарплати. Аркадій ВЛАСЮК. с. Дядьковичі Ровенського району Ровенської області. Еврика! вигукнув Петя Василенко і від радості підстрибнув на стільці. Ні, він не претендував на лаври славнозвісного Архімеда. Просто молодий інженер не знайшов у собі сил, аби впоратися з почуттями, які охопили його. Через п’ять хвилин емоції вщухли, і Петя почав ретельно втілювати своє відкриття на папері. Коли поруч з аку- ратно виконаним кресленням з’явилися колонки цифр і технічних обгрунтувань, інженер відкинувся на спинку стільця, що жалібно вискнула, і зажмурив щасливі очі. Але й у такій позі він просидів недовго. Згорнувши хрумкий ватман у рулон, Петя рушив до самого Сергія Сергійовича. У себе? відчинивши важкі двері приймальні, запитав інженер у секре- тарки. Так. Але у нього там... Це навіть краще! урочисто помахавши ватманом у повітрі, прорік Петя. Товаришу Василенко... спробувала зупинити його секретарка. Але затримати Петю їй не судилося. Інженер рішуче ступив до директорського кабінету. Майже одночасно всі, хто знаходився там, повернули голови у його бік. Сам Сергій Сергійович запитально глянув на нього. Що таке? У мене нарада... Машо!.. Маріє Андріївно!.. Ось дивіться! Василенко підійшов до директора і ледь тремтячою раючи пухкенькі руки, хихикнув начальник постачання та збуту Акулін, а ви уявляєте, як тепер наш агрегат піде! Та від клієнтів відбою не буде! їй-богу! З руками відірвуть! Одне лише неве личке зауваження: там, якщо я не помиляюся, ти, Василенко, прижимні ролики намалював? Так, тя. Від ролики, підтвердив Пе- цього значно вагоміший. Уявіть собі... Це правильно. Тільки вони, Сергію Сергійовичу, такі ролики, по нашій лінії не йдуть. Ми їх не одержуємо. Пу-пу-пу, замислено проспівав директор. Це, звичайно, суттєво. Хоча... Хоча... він прикусив кінчик олів- ДАЛИ ПЕРЦЮ! ...ЗА ОКОЗАМИЛЮВАННЯ головному зоотехніку колгоспу імені XIX з’їзду КПРС Рожищенського району (Волинь) С. А. Дацюк. Лист колгоспників про те, як вдасться бичкам із фантастичною швидкістю набирати вагу (звісно, лише на папері)…
 Гуморески  Афоризми

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"