Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1987 №11 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1987 / № 11 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1987 №11 Сторінка 2. ВІДКРИТИЙ ЛИСТ РЕКТОРУ КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО (ХМЕЛЬНИЧЧИНА) СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО Вельмишановний Михайле Івановичу! Протягом усього минулого року я уважно переглядав скарги моїх читачів на погану роботу зв’язківців Хмельниччини в надії натрапити і на Ваш письмовий зойк мовляв, рятуй, Перче, бо опинилися я і мої колеги з ученими ступенями мов на безлюдному острові, що загубився у безмеж них просторах світового океану: газет не одержуємо, радіо немає, про телебачення й мріяти не сміємо. А через це відірвалися від бурхливого сьогодення, не знаємо, що навколо нас діється, і зокрема у сільськогосподарському виробництві, для якого ми вдень і вночі кадри куємо. Чому, запитаєте, я з таким нетерпінням подібної скарги чекав? Річ у тім, що на початку минулого року потрапила до моїх рук «Програма виробничої і суспільно-політичної практики студентів IV курсу агрономічного факультету*, народже на в титанічних творчо-наукових муках цілої групи професорів і доцентів очолюваного Вами інституту. Хоч я давно уже вийшов із студентського віку, проте, вирішивши з’ясувати, на що науковці вузу націлюють майбут ніх технологів полів, уважно всю програму перечитав від вступу до «Примірної схеми Мал. В. СОЛОНЬКА До речі, коли ти збираєшся повернути мені карбованця, що торік позичив? ІНСТИТУТУ М. І. САМОКИШУ звіту про виробничу практику». І знаєте. прочитавши, відчув якийсь незрозумілий з» внутрішній психологічний дискомфорт. Так почуває себе людина, якій підсовують мотлох у новенькій, блискучій упаковці. Наскільки мені відомо (а відомо це мені добре), в останні роки у сільськогосподарському виробництві справжня революція відбувається: запроваджуються інтенсивні технології, госпрозрахунок, удосконалюється організація праці, нормативні методи планування і т. д. У програмі ж про це ані слова, хоч розглядалася вона на засіданні методкомісії агрономічного факультету, як свідчить обкладинка, 13 лютого 1986 року. Себто у ті дні, коли II в країні повним ходом ішла реорганізація управління сільським господарством створювалися агропромислові об’єднання та комітети і на всіх рівнях наголошувалося на новій якісній ролі, яку повинні відігравати у цій перебудові спеціалісти. Може, так би й перебував я у цьому дискомфорті, якби, знову ж таки цілком випадково, не натрапив на подібну програму виробничої практики, рекомендовану четвертокурсникам тією ж методкомісією агрономічного факультету в... 1977 році. Почав її читати і тут же спіймав себе на думці, і переді мною щось до болю знайоме. Звірив обидві програми усе тютілька в тютільку II II доцента плечима одне: що II сні до експедицію на збігається. Ну, хіба що у вступі, де мовиться, що «головне завдання сільського господарства у десятій п’ятирічці полягає...», слово «десять» замінене на слово «дванадцять». Зате істотно змінився склад упорядників. За рахунок вилучення із списку авторів доцента О. М. Козака. Замість нього упорядник «нової» програми доцент Е. Р. Ер-мандраут вписав свого завідуючого кафедрою професора В. К. Блажевського і декана агрономічного факультету В. І. Печенюка. Після цього ознайомлення у мене виникла підозра, що доцент Ермандраут і його співавтори з якихось причин не мають змоги читати газет, слухати радіо і дивитися телевізор, щоб бути у курсі останніх подій і відповідно орієнтувати майбутніх випускників. Про етику вченого-педагога я вже не кажу, оскільки вона прищеплюється (якщо немає природженої) ще на студентській лаві. Щоб розвіяти цю підозру, я вирішив ознайомитися з іншою науковою продукцією фахівців інституту. Зокрема, з «Рекомендаціями по плануванню сільськогосподарського виробництва», яку один із головних її авторів доцент Д. П. Доманчук видає за панацею від усіляких планово-економічних болячок «в умовах Хмельницької області». «Рекомендації» зацікавили мене ще й тим, що, як розповідають очевидці, Д. П. Доманчук розробив їх буквально за кілька днів, не відлучаючись з інституту. Це могло означати ли багатющий практичний досвід, гори статистичного матеріалу, і область він знає, як свої п’ять пальців. Спочатку я засумнівався у статистичній озброєності Д. П. Доманчука. В одному з розділів він стверджує, що при урожайності кукурудзи на силос у 3100 центнерів з гектара затрати праці становлять 27,56 людино-годин. Точності підрахунку я навіть не перевіряв, бо мене приголомшила фантастична цифра урожайності. Та нині за вп’ятеро менші ордени дають. І цілком заслужено. А тут доцент виявив суперрекордні урожаї і тримав їх у секреті. Та на цьому відкриття не вичерпалися. Щоправда, вже по іншій лінії, по географічній. Д. П. Доманчуку вдалося утерти носа всесвітньовідомим географічним світилам, авторам шкільних підручників з географії, виявивши на Хмельниччині... степову, лісо-лугову і чорнолугову зони. Про це свідчать численні таблиці розрахунків, наведені у «Рекомендаціях». Я вже зібрався, було, звернутися Академії наук республіки з клопотанням організувати спеціальну Хмельниччину, яка б, уважно вивчивши зони області, привела їх у відповідність з «Рекомендаціями». Але перш ніж іти у таку шановану установу, вирішив попередньо «підкуватися» та й засів за спеціальну літературу. І за кілька днів зробив відкриття, що «Рекомендації» списані з різних союзних і республіканських довідників. Так, таблиці на 5 18 сторінках «запозичені» із «Справоч-ника по планированию сельского хозяйства» під редакцією Л. І. Хитрука (Москва, видавництво «Колос», 1974 надцятої до двадцятої вочника зкономиста (Москва, видавництво а решта з українських довідників для всіх зон України. Пересвідчившись, що листа про погану роботу Хмельницьких зв’язківців від Вас, вельмишановний Михайле Івановичу, не надходило, і, отже, вони не винні в тому, що Ваші підлеглі видають за нове слово у сіль-госпнауці старий (та ще й не свій) «багаж», я наприкінці минулого року вирішив виявити ініціативу: написати Вам листа (не відкритого, а в конверті) і запитати: чи не забагато плагіаторів розвелося під дахом одного інституту? А…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"