Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1987 №06 Сторінка 3

Журнал Перець 1987 №06 Сторінка 3. Миколо, прожени оту сухоребру, бо ще кадр потрапить! В. Д. Слизченко, по вул. дов: П. П. Мацола, Радянській, 100 самовільно забудовується П. С. Мо-з, через вісім номерів від нього В. А. Самофал і тоді хоч яку облогу ЕТЕРВАКІВСЬКИЙ? Це ж которий Борис? Точно він більше відомий як Возний з невмирущої «Наталки-Полтавки», «юриста завзятий», майстер з різних юридичних казусів і суплік. Але спершу про суть справи. на Київщині райцентр Ставище, селище з населенням десь так до семи тисяч. І серед отих семи тисяч мешкають кілька громадян, про яких піде мова. Особи це достатньо відомі не лише в адміністративних та господарських але й у багатьох установах, розташованих дуже не інстанціях Ставища, організаціях, редакціях, близько від райцентру. І в Москві, і в Києві, і, зокрема, в редакції «Перця». Професійна скаржниця, яка в цій компанії посідає чільне місце, громадянка Малюта Марія Хомівна. Мотив скарг: «Малюті тісно, а їй місцева влада не дає змоги доладу забудуватися». Офіційно скарги М. X. Малюти небезпідставні, обгрунтовані документально. Та коли неозброєним оком, але уважно придивитися до цих документів, то навіть толерант ний у таких випадках Б. Тетерваківський назове їх «липою». Невідомо, як у гр. Малюти із релігійною самоосвітою, але біблійське «спершу «бе слово», а потім «бе діло», вона засвоїла чудово. І поки в інстанціях з’ясують де «бе» правда в супліках скаржниці, вона перейшла самочинно до «бе» діла почала забудовуватись. Живе і діє, навіть дуже активно, у Ставищі Кучма Ольга Йосипівна. В тутешній Раді не пам'ятають робочого дня, котрий не розпочався б з істерики Ольги Йосипівни, котру, в плані забудови, як і Марію Хомівну, звідки не глянь, зобижає місцева влада на рівні: селищна Рада, райрада. До речі, гр. Кучма, як і вищезгадана її землячка, не обмежується істерикою в службових кабінетах, а переходить до самочинної забудови. Райрада, кінець кінцем, дає дозвіл на будівництво. А вона тут же порушує план забудови: кладе фундамент під будинок із верандою. І чхать їм обом на генеральні плани забудови райцентру, на дозвіл районного архітектора, і на таку іншу, як з їхнього погляду, формалістику: «ми Г на місці, яке окопаємось, замуруємось витримаємо!» Оптимізм для такої позиції є. Візьмемо ще одну ставищанку (за кількістю скарг вона ще,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"