Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1987 №06 Сторінка 2

(Коротко кажучи)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1987 / № 06 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1987 №06 Сторінка 2 - Коротко кажучи. » Відкритий лист директорам заводів, що на Донеччині: «Буддеталь» тресту «Донецькшахтобуд» С. В. САФРОНОВУ, Очеретинського будматеріалів О. В. ГОНЧАРОВУ, Рутченківського рудоремонтного Г. М. СЕМЕНЮТІ, сніжнянського «Хіммаш» М. І. КРАВЧЕНКУ, виробничого об'єднання «Вторкольормет» Ю. Ф. САННИКОВУ, Макіївського металургійного комбінату С. С. КЛЯП НУ. Вельмишановні Сергію Володимировичу, Олександре Васильовичу, Григорію Михайловичу, Миколо Івановичу, Юрію Федоровичу та Станіславе Сергійовичу! Словом, усі разом і кожний зокрема, низенький уклін Знали б ви, як мені соромно перед вами! Хоч крізь землю провались! Чесно кажучи, я пробував провалитись. Але не пощастило дошки витримали. Мабуть, їх вистругали без відхилень від стандарту. І не на ваших підприємствах. Бо якби на них, то аж загримів би! А соромно мені тому, що в груповій змові проти власної персони вас запідозрив. Начебто ви тісним строєм, пліч-о-пліч, та всі на мене! Словом, підвела мене власна дедукція. Хоча, здавалось би, логіка моїх умовиводів була більш ніж залізною. Судіть самі. Купив собі в госпмазі огорожу з металевих сіток. Наведу, метикую, на своїй садовій дільниці деякий шик. Паркана піднебесної висоти, інкрустованого з обох боків імпортною кахлею, мені, звичайно, не треба. А от пристойну огорожу мати б не завадило. Щоб акуратністю душу зігрівала. Та й від нахабної живності, що норовить склювати капусту й огірки, охороняла б. Залишалося тільки навісити оті сітки на опори. Але, мабуть, легше було б змонтувати міжконтинентальну ракету. Бо оті гачки-крючки, що ними огорожа з'єднується, хтось поприварював так косо та криво, ніби поставив собі за мету насолити мені якомога більше. Півдня у поті чола я возився з цією інженерною загадкою. Розкішні пухирі на долонях понатирав. Поки не переконався, що перевершити чи перемізкувати зигзаги чийогось виробництва мені не вдасться. Гайнув тоді у госпмаг знову, парканчик із штахету придбав. Може, думаю, надійніше буде. Дерево ж не метал, цвях у разі чого виручить. Та де там! У штахеті з'єднувальні бруски виявилися такими тонкими, немов їх хтось намагався на сірники перетворити. Забивати у них цвяхи було б просто авантю- Спробу вав з'єднати штахет дверними петлями. Це коштувало мені ще кількох пухирів. Петлі так заїдало, що вони не розгинались навіть під кувалдою. Мокрий від напруги, як хлющ, я зачерпнув із керамічного барильця алюмінієвим ковшиком води і жадібно припав до нього. Але тут же підскочив із диким зойком, ужалений його численними зазубринами. Потягнувся ротом прямо у барильце а воно таке саме! Тоді я знайшов туристський казанок, теж недавно куплений у госпмазі для дальніх і ближніх подорожей. Однак і казанок агресивно коловся як зовні, так і зсередини. Отут я й замислився по-філософському над своїм підозрілим невезінням. Бо якби все обмежилося одним випадком, то це ще можна було якось зрозуміти. Але ж воно діялося підряд, так би мовити системно. Отже, хтось підкопується під мене. Он і маркірування на цих горе-виробах схоже на ієрогліфи з далекої східної країни. Щоб на адресата, значить, не вийшли. Не інакше змова. Либонь, поставили за мету підкосити мене, як то кажуть, на пні. Треба, думаю, розібратися, поки не пізно. Вийду на слід по накладних у госпмазі та й відразу у відповідні органи, нехай захищають. Коли мені представники торгівлі радять: пометикуй, мовляв, друже Перче, за допомогою загальновідомого дедуктивного методу, і ти переконаєшся, що справа зовсім не у твоїй персоні. Бо отой законспірований брак виготовлено, на жаль, не в одному екземплярі. Огорожу з кривими гачками чи ківш із гострими краями може придбати кожний. От і нещодавно…
 Коротко кажучи

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"