Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1988 №20 Сторінка 2

(Друже Перче)
Перець 1988 №20 Сторінка 2 - Друже Перче. Побутує хибне уявлення, що пироги обов'язково має випікати пиріжник, а шити чоботи швець. І що коли, мовляв, люди не за своє діло беруться, то з цього нічого хорошого не виходить. Незгоден! Ось вам яскравий приклад. Є у Харкові експериментально-механічний завод, підпорядкований міжобласному об'єднанню «Ки-ївм'ясомолреммаш» Держагропрому УРСР. Керує ним Петро Васильович Колесников. Багато хто дивується, як це він, маючи за плечима лише школу профспілкового руху, стрибонув аж у керівники промислового підприємства. Одного разу навіть з трибуни пленуму обласного комітету партії пролунало таке запитання як, мовляв, можуть успішно розв'язувати проблеми технічного переозброєння виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу на експериментально-механічному заводі, якщо тут серед керівного складу немає жодної людини з технічною освітою? Справді: мало того, що сам Петро Васильович не фахівець, він і помічниками себе оточив такого ж гатунку. Головним інженером у нього працює ко лишній випускник інституту громадського харчування Є. В. Бражник, начальником планово-виробничо- го відділу . М. Криворучко, теж без спеціальної освіти, а заступник директора з господарської частини X. Ш. Вишневецький хоч і має диплом будівельного технікуму, однак він передовсім люди на терта в сутичках із судами за зловживання становищем... Ну й що? Особисто я в такому кадровому підході ніякого криміналу не вбачаю. До того ж, товариші з Черво- нозаводського райкому партії м. Харкова, які Петра Васильовича на такий пост рекомендували, та й товариші зі столичного главку, які його на цей пост затверджували, очевидно ж, знали, що роблять! Отож, аніж поспішати з категоричними висновками, давайте краще упритул глянемо, як керівне ядро справляється зі своїми обов'язками. А справляється воно, треба віддати йому належне, віртуозно. Вміє знайти вихід хоч із якого становища. От надійшло, скажімо, на завод замовлення виготовити поточні лінії тузлукування шкір для Харківського та Одеського м'ясокомбінатів. Завдан ня, прямо скажемо, непросте. Особливо для неспеціалістів. Як не крути, а щоб виготовити сучасну техніку, треба в ній, як мінімум, щось та тямити. Проте мозковий центр підприємства дарма, що не рахівці! знайшов просто блискуче рішення. Усе начиння, з якого мали складатися лінії, металопрокат і закуплені комплектуючі вироби запакували й відправили замовникам як готову продукцію. І гроші стягли, відповідно, як за готову. І успішно рапортували про виконання плану реалізації продук ції. Відповідно, колективу й зарплата, онд заохочення. Та не який-небудь дріб'язок, а 14 тисяч реальних преміальних карбованців! Трохи підвела, правда, дрімучість. Разом з іншим начинням відправили навіть пакунки з електродами, якими мали зварювати лінії. «Навіщо?» питають замовники. «Оті палички були в комплекті, відпові дають. А для чого вони, отак зразу не скажемо, треба подивитися в інструкції». Ну, це таке. З розряду казусів, знаєте. З ким не буває. А взагалі такі окуси-покуси, як порушення розцінок товарної продукції, привласнення грошей через підставних осіб, тут проходять, можна сказати, бездоганно. Навіть представникові харківського об'єднання «Молокопром» Б. Н. Борисенку якось через «темну конячку» 96 крб. 74 коп. виплатили і нічого, усе шито-крито. А знали б ви, у які штики зустріли тут ревізорів! У-у-у! Сам директор товариш Колесников разом з вірним заступником Вишневецьким прямісінько в Київ гайнули. Викликали повторну ревізію. І хоч проти фактів не попреш, зате всі побачили, що за честь мундира на експериментально-механічному постояти вміють. Отже, відсутність дипломів, як бачимо, не завада. Фахівець із питань профспілкового руху П. В. Колесников будь-якому кандидату економічних наук носа втре і навчить його, як із нічого зробити цілком реальне щось, як із мильної бульки видобути й покласти собі в кишеню досить пристойну суму. і, треба сказати, гідні послідовники у Петра Васильовича є. Харківські заводи «Торгхолодмаш» та «Метало-штамп» партнери. А керівники приятелі. І от якось директор першого заводу Е. А. Дистель узяв та й зробив виконуючому обов'язки директора другого заводу А. Л. Криштопу отаку ділову пропозицію: Знаєш що, мені треба мати план і тобі треба мати план. То оце давай так: мій «Торгмаш» зобов'язується виготовити і передати твоєму «Мета-лоштампу» 500 комплектів вузлів та деталей до пультів, а твій «Металоштамп» ці вузли та деталі приймає, теж зараховує їх собі в план, а нам за них виплачує 109245 карбованців. Згода? Вдарили…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"