Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1988 №11 Сторінка 3

(Байки)
Журнал Перець 1988 №11 Сторінка 3 - Байки. АСТЯ, як відомо, не в грошах. Наприклад, у колгоспі «Ук- раїна» району на Павлоградського ніпропетровщині цей нікчемний метал аб солютно не в пошані. Що, мовляв, гроші? Прах! Чи варто взагалі про щось замислюватись у даному питанні, коли швидкоплинне життя диктує свої суворі закони? А воно інколи викидало такі коники перед колишнім головою колгоспу І. І. Бабенком і колишнім головним бухгалтером П. С. Завгород-нім, що подальші дії цих відповідальних осіб часом дуже навіть стикалися з певними статтями закону. Уявіть собі ось таке: затіяли в колгоспі будувати молочно-товарний комплекс (МТК). До того ж не за якимось там типовим проектом, а з урахуванням практично всіх останніх досягнень передової зоотехнічної думки. А хто, скажіть, сьогодні проти науково-технічного прогресу? Та заради нього на все підеш. Будь-які гроші віддаси. І закипіло, завирувало будівництво. В оптимально стислі строки грошові знаки почали пливти з колгоспної каси на рахунок Павлоградської пересувної механізованої колони № 15, якою за останні кілька років устигло покерувати близько десятка начальників. Фінішної стрічки було досягнуто в 1983 році. Одного морозяного дня з колгоспної бухгалтерії пролунало життєрадісне: «Готово!» Цей бадьорий вигук мав означати, що один мільйон вісімсот двадцять сім тисяч сімсот дев'ятнадцять карбованців нуль дев'ять копійок благополучно перекочувало з каси колгоспу до каси ПМК-15. Елементарна логіка підказувала також і те, що й сам комплекс уже повинен прикрашати вельми мальовничі угіддя колгоспу «Україна». Гай-гай, дорогий читачу! Великій рогатій худобі ні в 1983-му, ні в 1984-му, ні пізніше не вдалося відсвяткувати новосілля. Причина виявилася до банальності простою: хоча відповідні документи категорично стверджували, що комплекс готовий і спроможний хоч завтра прийняти худобу, та сувора дійсність начисто перекреслювала паперовий оптимізм. Самого комплексу не існувало в природі! Без кількох тисяч два мільйони було викинуто на вітер. Ще й по сей день темніють на околиці с. Булахівки окремі поодинокі споруди МТК, що встигли за кілька років добряче зруйнуватися. Сьогодні, аби вони остаточно не перетворилися на руїни, колгосп витратив на їх ремонт ще ледь не 100 тисяч карбованців... Але, як кажуть у Павлоградському районі, не в грошах щастя. Вони мов та вода. Сьогодні збігли на комплекс, а завтра, дивись, потечуть, наче в прірву, на капітальний ремонт іншої новобудови. Йдеться про кілька десятків житлових будинків на вулиці Молодіж- НЕ В ГРОШАХ АСТЯ ній, що в селі Булахівці. Адже стоять вони, нещасні, наполовину зведені, уже хтозна-скільки місяців. Заселяти не можна, оскільки спорудження їх іще не закінчено. А закінчувати тій же таки ПМК-15 немає ніякого резону. Навіщо? Знову ж таки, згідно офіційними папірцями, будинки готові на всі сто відсотків. Та й кілька сот тисяч карбо- ванців да-авно попливли з колгоспу. Гроші заплачено, будинки прийнято. Подейкують, що навіть з оцінкою «відмінно». Не можна, правда, абсолютно безапеляційно стверджувати, що в колгоспі «Україна» тільки те й робили, що перетворювали громадські мільйони на порох. Ні в якому разі. Робилися й інші спроби. Тобто з нічого зробити щось. Розуміючи всю серйозність фінансового становища, що склалося, і, як сказано в одному юридичному доку- менті, «з метою приховання актів» голова колгоспу разом із головним бухгалтером кинули всі наявні сили і резерви на його виправлення. Цілий тиждень ганяли самоскиди до силосної траншеї, що на хуторі Червона Долина. Йшло активне силосування кукурудзи. Тільки не подумайте, що згадані самоскиди і справді були до краю завантажені «королевою ланів». Нічого подіб ного. Інтенсивний метод силосування відбувався за звичайнісінькими канцелярськими столами. Саме таким чином вдалося «засилосувати» 750 тонн неіснуючої кукурудзи. Звичайно, цифру можна було збільшити і втричі. І тоді колгосп «Україна» вийшов би на перше місце не те що в республіці, а, вважайте, в країні. Та колгоспне керівництво цілком задовольняла і така цифра. А що? З таким валовим збором можна було безжурно дивитися в очі районного та обласного керівництва. Аби ж ні в кого не виникло і тіні сумнівів щодо наявності кукурудзи, її миттю списали фіктивними відомостями. Мовляв, був дуже гарний силос, та весь його до грамулі корівки з пацями схрумали. А від корівок зі свиньми, зрозуміло, щиросердного визнання не діждешся. Мукають, рохкають, верещать, а от…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"