Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1988 №14 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1988 / № 14 / Сторінка № 3
Перець 1988 №14 Сторінка 3. Мал. В. ШИРЯЄВА Не знаєте «Лісової казки»? Кепсько, навіть Дуже. Кажете, що знаєте «Лісову пісню». Так її наша Леся могла написати тільки у таких місцях, як «Лісова казка». Дивний куточок природи, скажу вам. Заплющіть очі і уявляйте... Сотий кілометр від нашої столиці в бік Житомира. Тут, у Коростишеві, і є та «Лісова казка» санаторій-профілакторій. Фантазія природи, не інакше. Не розплющуйте очей, лише слухайте. Чуєте, як шумить діброва? Прекрасно. А пташині співи? Чудово! А лісове джерельце жебонить? Ех, був би я поетом таку поему, таку поему... Чому думаєте, що важко потрапити? Був там торік у квітні п'ятеро лікувалося. Переважно ж сюди приїжджає щонайбільше 20 25 чоловік. Це вчетверо менше, ніж передбачали творці санаторію. Страшно в лісі самим? Та що ви! Тут обслуги аж 44 чоловіки на 47 тисяч зарплати за рік. Живуть між собою тихо і сумирно. Як у лісі належить жити. От тільки раз, розповідають старожили, виникли чвари, як приймали чергову ріденьку групу відпочиваючих. Не густо вони до нас, похнюплено сказав при цьому бухгалтер. Які ж мудрі були ті філософи, що придумали закон переходу кількості в якість: чим більше, тим, значить, і краще, розважли во повели мову кухарі. Не кажіть, заперечили медики. У такому випадку якраз навпаки: чим менше, тим краще. Хто ж правий? А це, знаєте, дивлячись із якого боку глянути. Коли кухарі кажуть, що чим більше буде людей на лікуванні, тим краще вони їх годуватимуть, то ніякого парадоксу в цьому немає. Більше того, це закономірність. Обслуга тут, як і всюди, теж живі люди. Вони теж їстоньки і питоньки хочуть. Тим більше, до міста кілька кілометрів. А тих кухарів і вдома чекають не дочекаються. Не з порожньою сумкою, звісно. Отож коли від раціону десятка чоловік відкроїти добрий кусень одне, а від сотні такий же шмат інше. Медики горою за своє: при меншій кількості пацієнтів виявиться більше часу на встановлен ня діагнозу, проведення процедур, на ласку і увагу до зцілюваних. Та й на оволодіння деякими додатковими спеціальностями це діятиме найкращим чином. Тут теж є своя логіка. Вона вже й практикою підкріплена. Лікар С. А. Ященко двічі виписувала рецепти на наркотичні препарати одному наркоманові з міста. Думаєте, легко і просто це зробити? Навпаки, важко і дуже важко. Це ж треба того наркомана обстежити, самій упевнитись, що він таки наркоман, і тільки тоді вкласти рецепт у його білосмертні руки. Хочете знати, як дивиться на це вища організація? їм не до санаторію, у них власні турботи. Я не помилився, коли так сказав. Бо офіційно господарями цього закладу вважаються житомирська автобаза N9 0661 (директор О. І. Жигора) та Житомирський обком профспілки працівників агропрому. А знаєте, яка буває дитина при кількох няньках? Та й це не дасть вичерпної відповіді на те, чому санаторій-профілакторій обминають десятою дорогою. Варто заглянути у…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"