Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1988 №13 Сторінка 4

Перець 1988 №13 Сторінка 4. У народі кажуть, що добрий початок половина діла. Минулого року видавництво «Радянський письменник» випустило у світ книгу апокрифів і веселих історичних травестій «Історії з історії», яку написав відомий сатирик і гуморист Микола Білкун. Здавалося б, зробив письменник діло гуляй сміло. Але читачам настільки сподобалися «твори сумнівної вірогідності й свідомої містифікації» (саме таке тлумачення, мабуть, найбільше підходить до апокрифів сатирика), що Миколі БІлкуну нічого не залишалося робити, як засісти за написання ще однієї подібної книжки. А як у нього це виходить, ви можете самі переконатися. Апокриф Коли дружина не хоче, щоб її чоловік робив щось необачне, щось таке, що матиме сумні і небажані наслідки, вона починає з ласки: Мій коханий Клодику... Мій любий Емільчику... Мій дорогий Жанчику... Мій єдиний Батистику... Це не чотири дружини пестили своїх чоловіків. Це одна дружина пестила свого чоловіка. Справа в тому, що чоловік цей був французом, а у французів, особливо колись, було заведено мати цілий оберемок імен одному чоловікові. Отож, звали чоловіка Клод-Еміль-Жан-Батист, а прізвище його ми повідомимо наприкінці цієї історії, бо інакше буде нецікаво. Інакше для чого б цей весь тин городився? А от як звали дружину Клода-Еміля-Жана-Батиста, автор, на жаль, не знає. Історичні аннали, яких автор торкався, чомусь несправедливо замовчали це ім'я. А шкода! Пестила вона його, пестила ніжними словами, а впертий Клод-Еміль-Жан-Батист не ловився ні на гачок «коханого», ні на гачок «любого», ні на гачок «дорогого», ні на гачок «єдиного» і вперто робив свою справу. Слід було б відмовити, але рука не піднімається... Як відомо з першоджерел, від любові до ненависті тільки один крок. А дружина впертого француза зробила їх аж чотири: «коханий», «любий», «дорогий», «єдиний». Тому п’ятий крок пішов у діаметрально протилежному напрямку: Свиня ти, Клоде! «Свиню» він ковтнув мовчки, був неуважний щось вираховував на клапті паперу. Тоді вона зробила шостий крок: Йолоп ти, Емілю! І «йолоп» пройшов непоміченим. Так само пройшли непоміченими: «Жан скотина» і «Батист віслюк». Відносно віслюка це дружина натякала на впертість Клода-Еміля-Жана-Батиста. Він не прореагував ніяк. Тоді вона заплакала. Він не поспішив витерти їй сльози. Тоді вона заридала. Клод-Еміль-Жан-Батист невдоволено пересмикнув плечима, як це робить людина, сидячи на стільці у перукаря і якій уже достобіса настригли за комір волосся. Тоді вона заголосила. Він буркнув: Заспокойся! Випий холодної води і не заважай мені! Буду, буду, буду заважати! Клод-Еміль-Жан-Батист замотав головою, як це робить кінь, коли його вже занадто доймають гедзі, або як це робить людина, коли їй більше несила терпіти зубний біль. А дружина його вже повністю входила в репертуар, такий звичний для кожної жінки в подібній ситуації. Казала мені матінка, щоб я виходила замі к за Жака-Ксав'є-Франсуа-Максиміліана... То й цілуйся зі своїм Жаком-Ксав'є-Франсуа-Максиміліаном, тільки дай мені спокій! А ще до мене сватався Жорж-Густав-Віктор-Оноре! Статечний чоловік, власник позументної мануфактури... То й цілуйся зі своїм Жаком-Ксав'є-Франсуа-Максиміліаном-Жоржем-Г уставом-Віктором-Оноре, тільки не заважай мені! Ідіот! Як же ж я, заміжня порядна жінка, цілуватимуся з ними, коли я обвінчана з тобою?! Він промовчав, і все пішло по другому колу: І тітонька Кристина радила…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"