Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1988 №04 Сторінка 5

(Друже Перче)
Журнал Перець 1988 №04 Сторінка 5 - Друже Перче. Ти, мабуть, любиш отримувати святкові телеграми на гарних художніх бланках. От і я вирішив послати таке вітання родичці у смт Бучу Київської області (№ 48 6401 від 24 жовтня 1987 р.). Вибрав найкрасивішу листівку, заплатив скільки треба. А згодом виявилося, що поздоровлення з днем народження адресатові вручили на сіренькому клаптику паперу. Правда, вдрукували у нього серію -52 тієї листівки, що я вибрав. Очевидно, на думку телеграфістів, той, хто отримає таку телеграму, може особисто прибути до відділення зв’язку і за номером серії побачити, яким мало бути надіслане поздоровлення. З самого початку, коли гомо сапієнси набули перших навичок життя в гурті, вони збагнули, що будь-який організований загал може нормально існувати лише тоді, коли стосунки між його членами чітко кодифіковані. Тому й почали люди придумувати закони та правила і зводити їх у різні кодекси. Врахували, приміром, що дуже небезпечним с невміле користування владою. Отож закон і вво дить те користування у певні рамки. Після цього, яким би великим цабе ти не був, усе одно не маєш права офіційно вишпетити м. Одеса. А. ЖУРАВЛЬОВ. Бачили ми по телевізору передачу про Китай. Вразила і зацікавила нас див о-стіна, яка має унікальний акустичний ефект: станеш біля її початку, пошепки щось скажеш, а тебе на протилежному кінці стіни чудово чують. От би і нам таку! Від села до райцентру. Замість телефонів. Тоді б ми стали біля тієї стіни й розповіли начальнику райвузла зв'язку О. І. Задорнію, чого варта робота його підлеглих, які за п'ять місяців не спромоглися відремонтувати телефонну лінію у нашому селі. підлеглого лише тому, що так закортіло твоїй лівій нозі, або хтось наступив на праву ногу, де в тебе улюблена мозоля, або взагалі ти вранці встав не з тієї ноги. Отже, не маєш права. А тим часом... Однак, зауважу, тут хочеться поговорити не про дурисвітство людини, яка через чийсь недогляд потрапила на керівну посаду і не вміє належно поводити себе. І. ЄРМАКОВ. с. Новостародуб Петрівського району Кіровоградської області. Йдеться про дещо інше. У виробничому об’єднанні «Львівриба» працівниця С. Пов-розник була затримана на дрібній крадіжці. За таку малосимпатичну акцію комітет профспілки справед- ливо вирішив покарати її. Щоб Перевір, будь ласка, таку чутку. Кажуть, ніби керівники Корюківсь-кого та Семенівського районів у цьому році збираються придбати потужні морозильні установки. І знаєш, для чого? Щоб остаточно заморозити, як мине зима, біля селища Білошицька Слобода річку Слать, яка розділяє два райони. Правда, раніше у цьому місці був місток. Та згодом він розвалився. От тільки не знаємо: навіщо закуповувати за скажені гроші ті морозильні установки, коли, здається, легше побудувати новий міст? А ти як вважаєш, Перче? іншим, значить, не кортіло такого чинити. І покарали: перенесли черговість С. Поврозник на одержання квартири на п'ять чоловік назад. Рішення, однак, не мало бажаного позитивного впливу на колектив. Бо прокурор те рішення профкому опротестував. І зробив це тому, що к ч О. СУНЬКО, завідуючий відділом Корюківської райгазети «Маяк*. ернігівська І ч ч Уяви собі, що якась інтуристка гречанка спокусилася на сандалі Запорізького виробничого танцювати знаменитий танок полюбляють виконувати саме Тобі з трудом віриті і громадянка Розсоха з села Закарпатської моментально, надіслали ті * Ми їм наг з керівниками об'єднання триває в реагувати на прі Перче, якщп запорізькими бр і побажання носити усе життя сандалі тільки власного виробництва. взуттєвого об’єднання і стала у них иртакі (а гречанки, кажуть, цей танець ься у подібну спокусу? Нізащо у це не повірить оха з села Нижнього Бистрого Xустського району зеті, яка придбала такі сандалі. Розлізлися вони воно не узгоджується з законом. Житловий кодекс УРСР передбачає: за таке порушення черговість на одержання квартири може бути перенесена на один рік. Тобто вказано строк. Це зрозуміло й логічно. А переставляти в черзі на якусь кількість людей це скидається на свавілля. (Один пересунув на п'ять, інший захоче на п'ятнадцять чоловік, а третій на тридцять п'ять). Свавілля і закон, як показує досвід, дуже погано співіснують. А задумано ж було цілком Закарпатськ ричому навіть без танцю. Ми із свого магазину далі запорізьким взуттєвикам. А вони нічичирк, вання. Знову мовчок. Одностороннє листування се рік. Видно, вони давно звикли не тензії покупців, тобі поталанить своїм акоробами. передай, б телеграфом зв'язатися ’ь ласка, їм наш привіт із П. КОНАР, завідуюча магазином № 2 села Нижнього Бистрого* правильно: і порушницю покарати, і інших повчити. Такими ж благородними мотивами керувалися і загальні збори автогаражного кооперативу «Енергетик». Член кооперативу К. Дедов так енергійно і незграбно зводив свій гараж, що зопалу зруйнував сусідній бокс. Щиро признаюся, якби я мав автомашину і був членом того самого «Енергетика», то теж би обурився поведінкою Дедова. Тому, коли дізнався, що збори виключили невдаху-будівни-ка з кооперативних лав, був із ними цілком солідарний. А от прокурор, навпаки, і це рішення опротестував. Тобто, виходить, знову взяв під свій захист порушника. І знаєте, чому саме? Через сущу формальність. Мовляв, рішення загальних зборів лише тоді має силу, коли на них, зборах, присутні бодай дві третини загальної кількості членів кооперативу. А в даному разі з 369 чоловік були присутні лише сорок менше однієї дев'ятої. Правда ж, формальність? Бо ж і мені, і вам, і всім іншим цілком ясно, що порушення наявне й за нього слід нести відповідальність. І тут я дав би пораду голові правління цього кооперативу. Якщо в даному разі сорок чоловік зуміли вирішити за цілий колектив, то це зможуть зробити і чотири чоловіки, і навіть один себто сам голова. Тоді й зовсім не треба буде скликати…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"