Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1988 №04 Сторінка 3

Журнал Перець 1988 №04 Сторінка 3. Мал. О. КОХАНА Руками, діти, не чіпайте! Цей комп'ютер один на всі школи міста... Бувалий сумський автоінспектор екзаменував молодшого колегу. Чим пахне спроба проскочити перед твоїм носом на червоне світло? Діркою в талоні! без роздумів смалонув хвацький сержант. А якщо він до того ж газуватиме з недозволеною швидкістю? Негайно заберу права, уявивши такого нахабу, суворо насупив брови екзаменований. Та-ак, по обвітреному обличчю капітана ДАІ ковзнула посмішка. Тоді запитання «на за- сипку»: а раптом порушник, попри всі твої грізні сигнали, мине тебе, мов порожне місце? Від обурення сержанту ледве не одібрало мову: Та я... його... і під землею... по номе... і раптом, щось згадавши, затулив долонею рот. Здається, ти хотів щось сказати про номерний знак? підморгнув екзаменатор. Знову забув, похнюпився колега. Треба ж було відразу уточнити у вас, чия машина... Шоферську еліту, що обслуговує керівників більш-менш високого для області рангу, кожен серйозний автоінспектор розпізнає безпомилково. З першого погляду на номер і серію машини. А глянувши, визнає за краще не зв'язуватися. Як правило. Хоча бувають і винятки. Які, за розумною приказкою, лише підтверджують правило. ...цікаву загадку загадав працівникам телефонної мережі міста Дніпропетровська його житель Ф. І. Кезик. Він передзвонив їм зі своєї квартири, що і подякував за встановлення телефону. Це, звичайно, наскільки абонента й того, що підведено «кінці» до нього. Отже, напрошується запитання: чи зі своєї квартири дзвонив ветеран війни та праці Ф. І. Кезик? по вулиці Березинська, 18, дуже здивувало зв'язківців, адже, їм відомо, на квартирі згаданого замість телефону уже рік тільки ЗЛІЗАЙТЕ ПРИЇХАЛИ! Вулицею Горького мчала новенька «Волга» за номером 07 10 СУА. Летіла, що називається, напролом. На червоне світло. На школярів, що переходили дорогу І ВІДСКОЧИЛИ буквально з-під коліс. Обурений явною дискредитацією місячника «Увага, діти!», інспектор ДАІ підняв жезл і гукнув у мегафон. Але машини й слід прохолов. Разом з водієм, прізвище якого для автоінспекції залишилося невідомим. Зате відомо, що ця службова «Волга» закріплена за такою авторитетною у всесоюзному масштабі фірмою, як машинобудівне науково-виробниче об’єднання імені Фрунзе. І возить не когось там, а заступника генерального директора об'єднання. У котрого, звісне діло, час на вагу золота. Переважити яке, на думку фрун-зенців, може хіба що час самого генерального директора, чий персональний водій, між іншим, не менш відверто чхає на правила руху та представників ДАІ. До речі, останнього якось ризикнули…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"