ГУМОР І САТИРА

Перець 1988 №18 Сторінка 4

/ Перець /Журнал перець / Рік 1988 / № 18 / Сторінка № 4

Перець 1988 №18 Сторінка 4. ІД РАЗУ внесу ясність: на- ша розмова не про рибо- ловлю взагалі і не про рибальські снасті зокрема. Просто, коли я ознайомився з деякими моментами службової діяльності Василя Костянтиновича Швеця, в моїй уяві асоціативно виникла до болю знайома кожному рибалці карти- на покльовки: пірнув поплавець раз, другий, ось він зовсім зник під водою, та варто спіймати гаву і не зробити вчасно підсічки, як він тут же вистрибує на поверхню і погойдується собі, наче нічого й не трапилося... У 1984 році інструктора відділу пропаганди Ніжинського міськкому партії В. К. Швеця призначили директором дитбудинку-інтернату системи Міністерства соціального забезпечення УРСР. Довірили, так би мовити, самостійну ділянку роботи. Важко нині встановити, хто саме вирішив, що в душі Василь Костянтинович тонкий педагог. Саме тонкий, бо інтернат дістався новому директорові вельми специфічний. У ньому виховувалися... як би його делікатніше це горе охарактеризувати... відсталі діти. І не просто відсталі (їх міністерство освіти опікує), глибоко відсталі. Настільки глибоко, що з ними елементарно поспілкуватися важко, не кажучи вже бодай про вивчення азбуки. Проте вже перші кроки В. К. Швеця наштовхували на думку, що, комплектуючи дитбудинок-інтернат вихованця- ми, медики- рахівці їх недооцінювали. Паралельно із зведенням рахунків Василь Костянтинович заходився по-своєму перебудовувати діяльність інтернату. Перш за все, він вирішив, сказати б, удосконалити виховну роботу. Він скоротив одну з п'яти навчальних груп, збільшивши таким чином навантаження на кожного вихователя, зате вивільнивши відразу дві ставки. А щоб вони не пропали, в одну з груп призначив себе понад штат вихователем, що принесло йому додатково до директорської ставки 406 карбованців. Виховательку Г. П. Якущенко, яка внаслідок скорочення груп залишилась без роботи, оформив заступником директора по навчальній частині. З одного боку, наче й підвищення, а з іншого нуль, бо такої посади у штатному розкладі не було. Фактично директор лише переклав на неї свої клопоти з плануванням і проведенням навчально-виховної роботи. Звісно, без директорських привілеїв. За собою ж Василь Костянтинович залишив печатку, право видавати накази і використовувати на повну потужність директорські можливості. Так, споруджуючи у 1987 році на території інтернату власну дачу, примушував дітей працювати підсобниками, що, очевидно, мало правити за прищеплення вихованцям трудових навиків. За це прищеплення, мовляв, і додаткові півставки одержую. А для будівництва, крім робочих рук, щонайменше, будівельні матеріали потрібні. Ними В. К. Швеця забезпечувала ВИК ЛЯД АЧ чують. А троє Любарець, Бацанський і Нагорна уперто писали до міських обласних і республіканських інстанцій. І дописалися до того, що здобули репутацію сутяг. Бо перевіряли їхні скарги за відпрацьованою технологією: із столиці відправляли в область, область у Ніжин, а в Ніжині начальник міського відділу внутрішніх справ В. 3. Дяковський 16 лютого цього року офіційно повідомив, що факти зловживань з боку директора інтернату не підтвердилися. Правда, через місяць, 15 березня, той же Дяковський знову ж таки офіційно написав, що факти підтвердилися і що про це проінформовані міськком партії, прокуратура і обласний відділ соціального забезпечення, якому підпорядковано інтернат. Так би мовити, для вжиття заходів. Що ж трапилося за місяць у міськвід-ділі, очолюваному підполковником Дя-ковським, якщо наклепи перетворилися на правду, а сутяги на борців за справедливість? Нічого не трапилося. Просто у першій відповіді В. 3. Дяковський посилався на висновки своїх підлеглих, а в другій вич Швець і далі крокуватиме в лавах партії. Однією з підстав може служити подання начальника обласного відділу боротьби з розкраданням соціалістичної власності В. І. Свинарьова від З березня цього року, у якому мовиться, що Швеця навіть до адміністративної відповідальності ніяк притягти «у зв'язку із закінченням строку давності». А от завідуючому складом «Облпос-тачзбуту» Кожедубу тому самому Кожедубу, який допомагав Швецю красти оцинковане залізо, не пощастило. На нього, як можна зрозуміти з іншого документу, підписаного тим же Свинарьовим 16 березня, строк давності за це ж залізо не поширюється; матеріали передані Новозаводському райвідділу міліції на предмет притягнення Кожедуба до криміналу. Безумовно, кого, куди і за що притягувати вирішувати насамперед правоохоронцям. Але з точки зору пізнавальної цікаво: як це так крали удвох, а строк давності поширюється на одного? Чи не тому, що іншому допомагають утриматися на поверхні? От Василь Костянтинович Швець і утримався, випливши неушкодженим У січні 1985 року Швець відрядив до чернігівської «Облпобутрадіотехніки» вихователя інтернату В. А. Бацанського з листом, у якому просив виділити для гуртка дитячої технічної творчості списані телевізори. Можливо, тому, що керівники «По-бутрадіотехніки» просто не були знайомі із специфікою інтернату і не зналися на психіатричних тонкощах, а може, їх просто зворушило активне бажання директора зробити досі нечу-ваний в педагогіці внесок, але, так чи інакше, чотирнадцять телевізорів інтернату подарували. Полагодивши телевізори за допомогою того ж Бацанського (безкоштовно), В. К.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"