Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1988 №18 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1988 / № 18 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1988 №18 Сторінка 2. Що 6 там не казали, а нинішній ревізор таки переживає неабияку інфляцію. Колись, пригадується, поява ревізора це ого-го! Та навіщо вам моє «ого-го!», коли є авторитетні документальні свідчення. Класичний твір М. В. Гоголя наочно показав, як приїзд до міста ревізора призвів до того, що місцеві достойники буквально за- клякли. Правда, із плином часу ті, кого перевіряли, почали все спокійніше й спокійніше реагувати на появу ревізора. Люди поступово навчилися укоськувати ту біду. Минали роки, і кількість ревізорів на душу ревізованого населення поступово, але неухильно зростала. Ревізії стали частими й звичними, як дощ фіну УРСР. Так от, перші 220 за п’ять років виявили під час ревізій 4,2 млн. крб. збитків, завданих державі, а 35 позавідомчих ревізорів КРУ за той же час 3,7 млн. крб. У середньому кожний відомчий ревізор, виходить, виявляє щороку 3,8 тисячі карбованців збитків, а позавідомчий відповідно 20,1 тисячі крб., тобто у п'ять разів більше. Приблизно таке ж співвідношення повторюється з року в рік. Збереглося воно і в минулому, 1987 ро- у сльотну осінь: неприємно, але адаптуватися можна. Нині на телефонне повідомлення «До вас поїхала ревізія» лише тихо зітхають: «Поїхала? Ще одна? Та в нас іще три попередні комісії досі не виїхали...» Приміром, коли в бухгалтерії колгоспу ім. Шевченка дізналися про те, що до них виїхали на перевірку ревізори свого ж рідного Володимирецького райсільгоспуправління (дівоча назва нинішнього РАНО) Петро Кушнір і Володимир Дулипа, то колгоспний головбух Ясинська і вухом не повела. Настільки злегковажила, що навіть не прибрала зі столу папірців, які свідчили про явні інансові зловживання. І коли ті кра- мольні папірці таки впали в око приїжджим, то й тоді головбух Ясинська і касир Віра Кошелюк не спанікували. За свою необачність жіночки змушені були оштрафувати себе на вісімсот карбованців, які тут же були вручені спостережливим ревізорам (на двох). Як бачимо, зайвий клопіт, зайва морока, але ж ніхто, богу дякувати, не закляк. Коли ж перевіряючі вказали контрольованим, що вони таки звернули увагу, але зробили вигляд, буцімто не помітили іктивних відомостей на зарплату, за допомогою яких працівни- ки бухгалтерії разом із керівниками колгоспу вкрали близько п'ятдесяти тисяч карбованців, то вдячні ревізовані заохотили пильних, але зговірливих емісарів із району ще шістьмастами карбованців (на двох). У порядку того ж стимулювання видали їм також 400 кришок для консервування (на двох) і по п'ять кілограмів меду (кожному). І знову анінайменшої паніки. Та й чого, власне, панікувати, коли ревізори свої, рідні, відомчі?! Років п'ятнадцять тому мені вже довелося писати про сільмаг, де працювало двоє продавців. Протягом шести років цей магазин контролювало, ревізувало, інвентаризувало одинадцять ревізорів рідної споживчої кооперації. І лише дванадцята, позавідомча, ревізія встановила, що за ці шість років ті двоє продавців поцупили з виручки магазину аж сто тисяч карбованців. Надто ліберальні ревізори,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"