Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1988 №16 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1988 / № 16 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1988 №16 Сторінка 2. ТІ САМІ ГОСТІ В ТУ САМУ ХАТУ «ГЕЙ-ГЕЙ, ЯК ШВИДКО летить час!» страшенно кортить мені вигукнути, хоч і знаю, що буду звинувачений у неоригінальності. Але що вдієш, коли саме так воно і є. Наче ж іще недавно на пару із спецкором «Перця» Владиславом Бойком їздили ми в Кролевець, щоб на місці розібратися, чому це райком партії в особі його першого секретаря І. В. Балабона керується у своїй роботі з кадрами подвійним стандартом: грудьми захищає горе-діячів з районної номенклатурної макітри і допускає ба, навіть потурає розправі з тими, хто до неї не входить. Іще й досі зримо стоїть перед очима картина, як Іван Васильович надзвонює в обком, щоб одержати консультацію, чи має він право пояснити кореспондентам, яким це робом виключеному з членів КПРС за керування транспортом у нетверезому стані директору райпобуткомбінату В. В. Гузенку через місяць повернули партквиток (правда, після суворої догани з занесенням) і забезпечили керівну посаду в РАПО; картина стоїть перед очима й досі, а відтоді, виявляється, вже минуло майже два роки стільки ж, скільки після виходу нашого фейлетону «Фортелі районної'фортуни» (№ 21 за 1986 рік). Фортелів, нагадаємо, було два. Щодо В. В. Гузен-ка, то підбадьорювана райкомом партії кролевецька фортуна, можна сказати, на руках його носила і таки винесла подалі від лиха. Зате рядовому громадянинові, колишньому інструкторові по спорту радгоспу «Кролевецький» М. М. Самусеві, який посприяв, щоб обласна рейдова бригада ДАІ спіймала Гузенка п'яним за кермом, вона добряче набила лоба. При допомозі начальника райвідділу внутрішніх справ М. І. Фонталіна. За його вказівкою слідчий А. С. Ма-каренко сфабрикував проти Самуся звинувачення в організації пиятики на робочому місці, відразу після якої той начебто гасав по Кролевцю на власних «Жигулях» і загубив стереомагнітофон «Юпітер». Після оперативних представлень слідчого Микола Миколайович позбувся і роботи, і шоферських прав. Нехай вибачать нас ті читачі фейлетону, які упродовж двох років нетерпляче запитували, чим же скінчилася ця історія, і не одержували відповіді. Бо що ми могли повідомити? райкому партії розглянуло фейлетон вказало М. І. Фонталіну «на порушення працівниками відділу при розгляді заяв лень громадян», а слухняно-заповзятливі підлеглі Фонталіну детективи «обговорені на товариському суді офіцерської честі»? Видавати таке за вжиті заходи себе не поважати. Щоправда, трохи пізніше Міністерство внутрішніх справ УРСР, уважніше перевіривши викладені у фейлетоні обставини справи, дійшло висновку, що районними правоохоронниками було допущено чимало процесуальних порушень. Наказом начальника Сумського обласного управління внутрішніх справ М. І. Фонталін був попереджений про неповну службову відповідність, дільничний інспектор О. П. Почепинець дістав сувору догану, а чергового райвідділу В. Г. Колоду відправили на пенсію. Проте в основному пив чи не пив Самусь на роботі, п'яний був за кермом чи тверезий усі інстанції, які відгукнулися на фейлетон, були одностайні: пив і був п'яний. А тому, мовляв, потурили його з роботи законно і ще законніше позбавили прав водія на три роки. Сьогодні ми можемо стверджувати протилежне, спираючись не тільки на факти і логіку, які проігнорували численні перевіряючі. Четвертого серпня минулого року народний суд сусіднього Глухівського району заново розглянув цю справу і відмів звинувачення у пиятиці, поновивши М. М. Самуся на роботі з виплатою йому трьохсот карбованців за час вимушеного прогулу. А 20 січня цього року і Верховний Суд УРСР підтвердив: не було підстав звільняти інструктора по спорту з роботи, бо на роботі він не пив. вичерпної Що бюро і суворо законності і повідом- Але якщо не пив, то за що у нього забрали права? ДАВАЙТЕ ТЕПЕР СПРОБУЄМО, як один казав, піднятися над фактом та уважненько роздивитися, чи не поодинокий він, бува. Тим паче, що з відстані у два роки видно краще. На жаль, з висоти пташиного польоту кадрова панорама відкривається ще гірша. Ось ми бачимо громадянина Сіробабу Ю. А., який поспішає зайняти своє крісло у кабінеті директора комбінату громадського харчування райспоживспіл-ки. За два роки перед цим він керував профспілкою працівників торгівлі. Щоправда, недовго усього два місяці, бо довелося терміново звільняти. А на профспілкову роботу його перекинули з посади голови райспоживспілки за нехлюйство у звірогосподарстві міського споживчого товариства. Життєрадісна посмішка не сходить з обличчя колишнього головбуха райспоживспілки Л. Д. Діден- ко, яка стала колишньою разом з головою. А чого сумувати? Посада старшого економіста цієї ж спо-живспілки не найстрашніше покарання за фінансові грішки. До того ж її частенько запрошують виконувати обов'язки головбуха. Зате бухгалтеру міського споживчого товариства Н. П. Мірошниченко, яка в усі дзвони калатала, намагаючись привернути увагу до неподобств, що чинилися у звірогосподарстві, довелося несолодко. її постригли під одну гребінку з тими, кого вона викривала, і лише Верховний Суд УРСР припинив справу щодо неї за відсутністю складу злочину. Проте ще довго залишалася Н. П. Мірошниченко у Кролевці…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"