Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1989 №15 Сторінка 2

(Друже Перче)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1989 / № 15 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1989 №15 Сторінка 2 - Друже Перче. Коли у грудні 1987 року в нашому селі Лихівці було зведено новий дитячий садок, ми, звичайно, зраділи: нарешті наші діти не будуть тіснитися у старому пристосованому приміщенні, Та радість наша, як ти, Перче, вже здогадався, була передчасною. Садок здали з такими недоробками, що про переселення туди годі й думати: опалення не гріє, води немає і так далі, і тому подібне. Райвиконком, щоправда, обіцяє почати і закінчити ремонт.,, практично нового приміщення, але ми поки що навіть початку не дочекалися. Невже лише наступне покоління лихівчан зможе потрапити у нововідремонтований (він же й новозбудований) садок? В. ТРИКАША ТГ ятихатський район Дніпропетровської області. н Вирішила зробити невеличкий запас, бо і це може зникнути, як мило та сірники... в ...Отже так, дорогі товариші курортники, приїхали ви на цілющий Південь у місто Скадовськ, що на сонячній нашій Херсонщині. І одразу ж, навіть не влаштувавшись як слід на новому місці, подалися... до моря. Що ж, нетерпіння ваше цілком зрозуміле. Зрештою, заради сонця повітря води ви й їхали сюди! Не кажу вже про те, як приємно після важкої спекотної дороги зануритись у тугу, солонувату, як тараня, та водночас прохолодно-ніжну чорноморську хвилю! ніколи не забруднював ні моря Жовтого, ні моря Східно-Китайського, ні моря Японського і взагалі басейну Тихого тів. Ю. І.) у рисових сівозмінах. А це, у першу чергу, давало можливість агротехнічними методами боротися за ніколи не проросте. А щоб рисові сходи таки не задихнулись, то воду з рисових полів, або, як їх іще називають, чеків, океану. Резонно! справді, нікуди Позаяк на тій Шанхайщині чи Ніякий агресивний мул, з тих полів не йшов, же, як ми Токійщині китайсь кажемо, та І високу врожайність рису. Бачите, як просто і водночас геніально бо, погодьтеся, все геніальне просте! вирощуют свою основну злаков все аграрії ЛА0ДУ Вльтур 'Чл 1 і доводиться оперативно кудись скидати. І тече вона, дармова за воду рисівники ще поки що державі нічого не платять, мільйонними кубометра-прярен лах прямісінько Благо... Е, стривайте!.. Ви це куди?!. Ку... куп... Купатися не... Ну от не послухали. Таки полізли до води. А тепер подивіться, на кого ви стали схожими. Як писав колись поет, чорніше чорної землі... Прямо син народів незалежної Африки. Та не розвозькуйте хоч ту грязюку по всьому тілу. Вона ж не лікувальна. І не лякайтесь! У цьому оздоровчому сезоні, як, між іншим, і у попередніх, не ви перший і, як мовиться, не ви останній у це липке багно вже влізли. Втім, не панікуйте! Ця муляка, врешті-решт, змивається і без цього... ну як його?!. А, мила!.. Цікавитесь, звідки цей болотяний компонент міг узятися на дні моря? У цьому питанні, дорогі товариші ку- і рортники, пальма першості також належить далеко не вам. В усякому разі, дискутується воно на будь-яких рівнях уже рівно стільки, скільки і вирощується у цих перлинних інакше і не скажеш! краях рис. А вирощують його тут уже чи не три десятиліття поспіль- відколи, хай пробачать мені історики за таке літочислення, на VI році Епохи волюнтаризму з'явилась на світ білий постанова Ради Міністрів УРСР про вирощування рису на півдні України. Але при чому тут, заперечите ви, одне до іншого? У Китаї чи у тій же Японії споконвіку вирощували рис, і ніякий мул з його численних полів японські селяни завжди дотримувалися традиційної технології у культивуванні цієї монокультури. Скажімо, перед тим, як посіяти рис, вони буквально до ідеальної рівності доводили земельну ділянку, щоб шар води на ній скрізь однаково покривав майбутні рисові вруна і ніде не сягав більше десяти-дванадцяти сантиметрів. Саме при такій культурі землеробства і досягається найбільший сільськогосподарський та, коли хочете, природоохоронний ефект: поки вологолюбний рис проростає, вода тим часом знищує бур'яни і ще до появи сходів природним шляхом встигає піти у землю. Притому китайські чи там японські селяни не менш суворо дотримувалися ще й іншої рисовирощувальної заповіді: стежили за рисовим насиченням (ідеальним воно вважається 35 процен- І і І І І До відкриття бархатного сезону на Скадовському узбережжі Чорного моря плекають и на тій же нашій Скадовщині?! Віддаю голову до такої архі... архімудрої не додумався б навіть ста Зате як пшеничній на відсіч, технології ціонарний японський комп’ютер сьомого покоління. Оскільки наші славні з вами хлібороби не позбавлені, правда, почуття історичного оптимізму перед можливістю екологічної катастрофи! сіють той рис якось далеко... не по-китайському. Зокрема, так-сяк розрівнюють бульдозером двадцяти-тридцятигектарне поле, затим кидають у нього зерна того рису і заливають усе це водою. Але, ясна річ, не десятисантиметровим шаром ті нерівності та горбки на полі, буває, і півметровою глибиною не прикриєш... Звісно, через таку товщу води не те що якась там просянка чи осот, а й навіть сам вологолюбний рис І І ! А І у Чорне море, а точніше в його мілководну Джарилгацьку затоку... Тепер, сподіваюсь, дорогі товариші курортники, вам зрозуміла природа того мулу, в якому ви мали щастя так вивозитись?.. Але якби ж тільки у тому мулові й крилась найбільша біда! За підрахунками вчених, щороку з рисових систем разом із прісною водою змивається один процент гумусу найродючішого шару земної поверхні. А що означає це для нашого і без того не дуже інтенсивного сільського господарства, вам, думаю, особливо пояснювати не треба. Проте і це ще не катастрофа. Хоча по берегах надмірно опрісненого моря вже і шелестить очерет. Катастрофа для нього в іншому: отрутохімікатах, чи то пак пестицидах! А потрапляють вони у тугу і, якщо. Мал. Р. САХАЛТУЄВА Я не по тебе прийшов мені тут колгосп землю в оренду виділив. Тобі, мабуть, доводиться відгадувати різні загадки на зразок: «Що у світі найсолодше? », «Що у світі найдорожче? ». А ми хочемо запропонувати таку загадку: «Що у світі найдовше?» Що, важкенька загадка? А тому не старайся, все одно не відгадаєш. Як на нас, то найдовшими у світі ми вважаємо черги, що утворюються на зупинках київських автобусів №261 (маршрут вул. Тулузи сел. Вишневе) та № 264 (маршрут 10-й мікрорайон Святошине Міськмолокоза-вод-3). Інтервали їх руху, позначені на табличках, чистісінька…
 Друже Перче

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"