Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1989 №12 Сторінка 2

Перець 1989 №12 Сторінка 2. ІС мене візьми скажу! Щось я останнім часом перестав розуміти окремих літніх громадян, які полохаються власних споминів про зустрічі з колишньою нечистою силою. Особисто переді мною, ну як живий, сидить великий любитель таких неформаль- них контактів гоголівський Пузатий Пацюк. Він сидить, а місцева нечиста сила йому миску гарячих вареників із найбілішої муки-сороківки з найсвіжішим сиром гоп! І кожен вареник у миску зі сметаною ляп! І покрутившись у сметані густій, запашній, ароматизованій чебрецем, кульбабою та іншими компонентами тодішнього коров'ячого раціону, цей чортів вареник стрибає Пацюкові прямо до рота! Уявляєте? А тепер, коли ми втерли слинку, я вас питаю: чи міг навіть Гоголь уявити, що, упоравши таким робом заставки й женуть під три чорти! Туди ж, куди досить уже давно послали своїх хімічних спокусників багато розвинутих фермерів Америки та Європи. Це вони, вчасно схаменувшись і очистивши свої душі й поля від новітньої скверни, знову стали вирощувати хліб без пестицидів, кукурудзу без гербіцидів, овочі без паскудних нітратів. О'кей, і це виявилося дуже вигідною справою виробляти і продавати чисту натуральну продукцію. Та й врожаї не знизились (чим залякували хімічні вельзевули), а навпаки стали зростати, позаяк хороші господарі пригадали настанови дідів та батьків своїх про велику користь від старого доброго компосту, про заорювання соломи, а що стосується шкідників... то на кожній фермі мусить бути такої складності сівозміна, такий томів проекту Сумського Діпрохіму жодного зрозумілого слова про тилигульську екологію. Ну, й біс із нею! Можна дати задній хід на двійко топографічних пальців і все ж таки посадити свій об'єкт біля заманливого Чорного моря. Чому саме тут? Може, нашу причорноморську всенародну здравницю злий дух пересунув ближче до вітчизняних фосфоритів і північних Хібін? Ні, міністерська комбінація куди складніша за диявольську: рідну, відносно чисту за екологічними параметрами сировину притримати для ймовірної комерції, а у порт Південний тягти курортним Чорним морем брудні, з отруйним кадмієм фосфорити з Близького Сходу. Але по дешевці! Питаєте, чому б такий дешевий заводик не спорудити у самих господарів заморської сировини? Ну, це нескромне запитання! Коли його необе- дюжину вареників, Пацюк нашкодив би своєму козацькому організму? Приміром, нажив би після вечері «вареничний гопатит»? Чорта лисого! Чому? Та тому, що продукти, котрі надходили у ті часи на диявольську кухню, були найвищою мірою натуральними, а вже страви з них готувалися з такою пекельною старанністю і гігієніч- режно сформулювали тамтешнім шейхам і королям, ністю, що навіть у невинного дитятка, яке скуштувало інфернальної кашки, жодна волосиночка не падала з голови. Ну, звісно, навзамін лукавий чогось там хотів від душі. Та хіба сьогодні ми з вами не знаємо святих батьків, готових будь-якому дідькові душу віддати, аби лиш їхні діти споживали чисту їжу, пили чисту воду і дихали чистим повітрям... Коли й куди це все к бісу пропало? Чому, скажімо, на нинішньому одеському Привозі, чим з виду безневинніше та безчервивіше купиш яблучко, чим соковитіший і довший огірок тим більше шансів, що вони тобі боком вилізуть?! Усі ці питання ми обговорювали на спеціальному засіданні Одеського обласного комітету народно- вони цілком резонно послалися на шайтана... А втім, і в нас уже дехто із службових осіб знаходить у собі громадянську мужність для обурення. Послухайте начальника відділу хімпоставок одеської «Облсільгоспхімії» В. Ф. Бондаря: Я вам скажу не як нинішній хімік, а як учорашній партійний працівник, який відчуває усю повноту відповідальності. Оці словеса Міндобрив про буцімто дефіцит фосфору це типова відомча, пробачте, чортівня. Брехня тобто. Якби той же мінеральний фосфор, азот і калій ми не звалювали сьогодні по-варварському під відкритим небом, то з одержуваного областю майже мільйона тонн «сухих» і «мокрих» добрив ціла недобра половина не губилась би, не розтікалась би, не поганила б землю й воду. Нині треба терміново впорядкувати зберіган- ня й застосування «хімії». Але як, скажіть, це зробити, якщо забезпеченість самого нашого обласного об'єднання складськими приміщеннями становить лише чотирнадцять відсотків! Коли сотні тисяч тонн хімікатів перелякані голови колгоспів та агроно- она заходилася відвантажу- го контролю, поділився своїми думками завідуючий сільгоспвідділом Ю. О. Константинович. Одностайний висновок багатьох запрошених осіб і цілих організацій: не дідько винен у тому, що в нас стали щезати нешкідливі продукти харчування! Усі згадали лихої пам'яті момент чвертьвікової давнини, коли дуже номенклатурні стратеги, а з ними в упряжці й дуже вчені тактики замислили з ходу вирішити продовольчу проблему в країні за допомогою «крутої» хімізації. Саме тоді були терміново народжені відповідні міністерства й відомства, тоді ж виникла на цілком голому місці без перевірених методик та без справжніх спеціалістів суто перевальна «Сільгоспхімія». вати навалом у колгоспи й радгоспи тисячі тонн хімікатів, а господарства були змушені за це відвалювати мільйони, причому без будь-якого зв'язку з кінцевим результатом себто врожаєм. А от він, урожай, щось не виявляв тенденцій до крутого зростання, а місцями й ганебно падав разом із зниженням проценту гумусу в грунті. Землі б у той час господарської голови та рук, їй би давнього доброго перегною... Та де там! Негайно знайшли шкідників і на наші поля посипався з неба дуст ДДТ. А чого з бойових сільгоспотрут одразу не змогли напродукувати вдома, стали закуповувати мільйонами тонн у «юніонів карбайдів» та інших закордонних хімічних концернів, які ледь не луснули на радощах... Тут доречно згадати, чому вони взагалі не луснули в передостанні роки. Якщо хтось подумає, що через протести з того світу після…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"