Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1989 №19 Сторінка 2

(Друже Перче)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1989 / № 19 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1989 №19 Сторінка 2 - Друже Перче. Мал. А. ВАСИЛЕНКА ТІ САМІ ГОСТІ В ТУ САМУ ХАТУ І на дідька лисого ми роками складали гроші, щоб вони знецінились!.. Знаю: до тебе звертаються переважно зі скарга ми. А я навпаки хочу подякувати. Тільки за твоєю допомогою мені, нарешті, після піврічного ремонту, повернули два годинники, які ще й зараз справно працюють. Заодно, Перче, хочу тебе запевнити, що з села Клишки Шосткинського району Сумської області у космос я не літав, нікуди в цей час не виїжджав. Ні вулиці Молодіжної, де живу, не перейменовували, ні порядкового номера 10 на моєму будинку не змінювали. Це дуже суттєва деталь, оскільки директор обласного підприємства єРемпобуттехні-ка» тов. Латишев у листах до мене й до тебе писав, що, коли робітники підприємства приходили до мене додому, то я завжди був відсутній. А сусіди ще й ніби казали, що я тимчасово переїхав у інший населений пункт. Так от: ні я, ні мої сусіди отих майстрів сном-духом не бачили. А може, представники облремпобуттехніки і справді шукали мене не в тому селі? Або й не в тому районі?.. М. БАРДАКОВ. с. Клишки Шосткинського району Сумської області. Мал. В. СОЛОНЬКА А можна чергу на дитячі меблі переписати на дорослі? Наш синок уже виріс... «Друже Перче! Звертаюся до тебе втретє. Вибач за настирливість, але мені як комуністові вельми хочеться знати, чим завершився фейлетон «Хор волаючих у пустелі» («Перець № 2 за цей рік) для його головної дійової особи заступника голови Кіровоградського облвиконкому М. І. Москаленка? У першому своєму листі я висловив глибоку переконаність, що керівник-комуніст, який у період перебудови демонстративно, нехтуючи партійною етикою, використовував службове становище при спорудженні будинку для брата, не має морального права займати таку відповідальну посаду. І де в обласній Раді народних (народних!) депутатів! Ти повідомив, що ознайомиш з моєю точкою зору Кіровоградський обком партії, а вже він ознайомить мене зі своєю. Точки зору обкому я не дочекався. Зате довідався, що поки твій спецкор В. Бондаренко готував матеріал, поки друкувався номер журналу, Микола Іванович Москаленко до своєї, так би мовити, виборної радянської посади додав іще й виборну партійну, ставши членом обкому партії. Виходячи з цього, я у своєму другому листі висловив припущення, що або ти, Перче, став не таким пекучим, якщо після твоїх фейлетонів люди роблять стрімку кар'єру, або я перебуваю не в тій партії, яку створював Ленін, оскільки в ній завдяки своїм покровителям так затишно почуває себе Микола Іванович. А оце лише днями дотумкав: видно, мовчиш ти про наслідки свого виступу тому, що й сам ніякої відповіді не одержав, бо керівникам Кіровоградського обкому партії в умовах поглиблення демократизації, розвитку плюралізму і розширення гласності в однаковій мірі начхати і на твою критику, і на мою думку рядового члена партії. Виходить, як у тій приказці: собаки гавкають, а караван іде. В. С. ЗАДОРОЖНІЙ, член КПРС з 1951 року. м. Кіровоград». Шановний Володимире Степановичу! Не знаю, можливо, щодо Вас, як рядового члена партії, з боку керівництва Кіровоградського обкому партії й має місце, образно кажучи, перебу-довна нежить, але «Перець» воно не проігнорувало. Не минуло й двох місяців після виходу фейлетону «Хор волаючих у пустелі», як редакція одержала з обкому відповідь, що перевершила всі наші припущення і сподівання. З 1927 року, відколи почав регулярно виходити наш журнал, перчани такої у руках не тримали. Ось вона, відповідна оригіналу до останньої крапочки: «Редакції журналу «Перець». До вих. №Кол 653 10 від 15. 03. 89 р. Додаток: на 6 сторінках». Правда, категорично стверджувати, що керівництво обкому в особі першого чи другого секретаря отак суперла-конічно проігнорувало фейлетон, я не можу, оскільки під цією шифрограмою немає нічийого підпису. Відсутній він і в додатку на шести сторінках, бо цей додаток не що інше, як перші відгуки, у тому числі й Ваш, на фейлетон, у яких наші читачі не тільки ви- 2 словлювали власну точку зору, а й повідомляли нові факти порушення принципів соціальної справедливості у Кіровограді, розкривали механізм возне-сення М. І. Москаленка на високий щабель обласної номенклатурної драбини. Проте мені достеменно відомо, що фейлетон в обкомі читали всі від інструктора до першого секретаря Миколи Гнатовича Самілика. І тому, коли завідуючий загальним відділом обкому П. І. Коваленко безцеремонно відфут-болив назад редакції ще два листи-відгуки без перевірки конкретних фактів, то важко запідозрити, що подібна сміливість продемонстрована з власної ініціативи. Звичайно, якщо розглядати подібну реакцію з точки зору традиційних уявлень про ставлення до критики, то можна дозвинувачуватися бозна до чого. Але ж не можна ігнорувати насущний момент, коли…
 Друже Перче

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"