Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1990 №03 Сторінка 2

(Друже Перче)
Журнал Перець 1990 №03 Сторінка 2 - Друже Перче. Мал. В. СОЛОНЬКА Це наша остання розробка: прилад для визначення якості молочної продукції... х* V ж. .. . . г у . й:: що одесити люди особливі, ; Одеса в ньому чого н зі сгрі- ї лище Хлібодарське, в якому миживемо, знаходитьсям Здк : ЯВІИ ’ райцентру дій ЙІЙІЙЯ ; цілком влаштовувало і мешканців Хлібодарського. Аж в керівництва Одеського Ш СН аупрсШХШр, вузол і стала наша кореспонденція їзди ти ОдесиХлібодарське У Біллів ку,апотім повертатися назад (півсотні кілометрів Туди ляютьнам лишені другий-третій день, телеграМаприходЯть району Шдеськбїоб сттІШШШш х « і П Л ЮР А Л ІЗМИ Щоб постояти за себе, треба побігати. Брехня нерідко стає правдою життя. ф Як приємно пройтися, дихаючи свіжим повітрям, але де його взяти? ф Народ у нас дружний: якщо начальник когось б'є, то колектив дружно його добиває. у лаз Ш Виберемо депутата і хай працює за нас! Права людини обмежуються її обов'язками. Не відкладайте світле майбутнє на чорний день! ф Набагато легше критикувати міністра, ніж свого начальника. Ф Які крайнощі: раніше козлами відпущення були двірники, тепер міністри. Коли всі ходитимуть на роботу, як на свято, ф Чим більше скромних, тим краще життя у нахаб. руки, й сусіди ЯШШ нікому буде працювати. Юрій РИБНИКОВ. Анатолій ГАРМАТЮК. Ох, цікава ж нині преса! Як друкує радо Необхідні для народу Корисні поради! І Прочитав якось таке я: І Мусить знати кожний, Що солодкого багато І Споживать не можна, і Бо у цукрі вуглеводи, і Від яких товстіють, А до того ж діабетом Од цукру хворіють. Слід, я вичитав недавно, Орієнтуватись, Що не варто дуже часто І 3 милом умиватись, Бо від цього у людини Тріскається шкіра (На собі завмаг місцевий Це вже перевірив). Пральним порошком не можна Також зловживати Буде одяг, часто праний, Знос великий мати. Ще надибав я пораду Отаку цікаву: Мінімально споживайте Натуральну каву. Був такий француз-письменник Де Бальзак читали? Через каву в п'ятдесят літ У труну поклали... Зловживать нічим не можна, Ясно цілковито, Особливо тим, що нині Стало дефіцитом. життя не дають? цькують собаї Ш іВМІЯМІВІ ................Ш мовільно підключаються дй Телефону, роб-лять уеімякі капості. Неодноразо-в о звертсі Шдо зрліці прояупа тури?мШ Шімонкому, му партіі,Папередять, пош е з Нещодавно товариський суд оштрафував ЛИвх сусідів. А заод-но... і мене на 50 карбованців. Щоб не писала нікуди скарг. Щоправда, прокурор таке безглузде рішення відмінив, А сусіди роблять своє, збиткуються наді мною. ТеР пер і не знаю вже, кому й пожда- тися. ІЩяШввву не накликати на себе ЛІЙЙВ чу .. .....у.; .у.;.;.-.- . .у. ... л ійии; 1 ййй в чеим» ! ::7а " ж тдеоа при- О?:. почуття Мал. О. МІХНУШЕВА шшш господаря. Особисто мені при щеплювати любов пізнувато, бо я вже відпрацювала в радгоспі «Мічуринський» 23 роки і працюватиму стільки здоров'я дозволить. А отвідносно почуття господаря не заперечую. ШЩоки виходйШтїШ що: директор нашого радгоспу В. І. Паламарчук проти моєї любові до землі не заперечує, а от самої землі, де б ота любов у корінилася, не дає. У 1984 році мені дорізали до моєї присадибної ділянки десять соток. Врахували те, що і до роботи моєї ніяких претензій не має, і що від своєї коровим чималенько державі молока здаю. Проте через два роки цей шматок городу виділили під забудову В. М. Шкляруку, який у радгоспі не нових десять соток за його садибою, передбачивши до неї проїзд. Воно ніби й нічого, та не встигла я висадити на цій ділянці кукурудзу, як надійшла нова дирек торська вказівка: віддати уже оброблену землю І. Д. Левчуку. А між тим, Левчук має і хату, і присадибну ділянку. Щоправда, і те дружиною, але мені все-таки здається, що якась справедливість повинна бути. Нехай про закони, які раніше були, не завжди можна сказати, що вони для писані, але ж правову державу курс узяли. Ду цював, а мені нарізали й його нині здається ми на : : К. ЗІНЬКОВСЬКА. Чуєте, братва: за їхніми зведеннями нас уже спіймали!.. с. Філянївка . НовоуиШ Щ І Хмельницької області. * ;Х- 1 коли металевий гараж Ти, мабуть, як Садок вишневий коло хати Хрущі над вишнями гудуть.. А голова нашої селищної Ради А. С. Князєв ходив якось вулицями Коцюбинського і розмірковував: «Дивись, хрущі над вишнями уже давно не…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"