Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1990 №06 Сторінка 3

Журнал Перець 1990 №06 Сторінка 3. Я не француз... Хоча однокласники зрідка мене й називали на французький манір Мішель, а коли у вузі викладач громив утопічні ідеї Прудона, дехто іронічно позирав у мій бік. Але є у мене одна слабинка щодо французької кухні. О, тільки не подумайте, що в той час, коли наші прилавки не вгинаються від продуктів, авторові цих рядків закондопу-пилося омарів, лангустів, копченої лососини, спаржі запеченої з тертим сиром під соусом бешамель, марсельського супу «байабес» або пирога «ким лорен», яким славиться Лотарін-гія. Я реально дивлюся на речі і знаю, що у нас на Борщагівці омари останній раз були ще в дольодовиковий період. Тому, гортаючи кулінарну книгу, я не прикипаю поглядом до різних там «капар а ля руанез , а шукаю до болю знайоме французьке слово «олів'є». Дружина знає про цю мою слабинку і завжди на день народження У кого майонез той замовляє полонез ставить той салат посеред святкового столу. Та цього року на день ангела я був трохи шокований. Окинувши оком стіл від краю і до краю, улюбленої страви так і не побачив. «Що не кажіть, а любов не вічна, подумав я і запитально глянув на дружину. Дала таки тріщину!» Так майонезу ж у магазинах немає, винувато розвела вона руками. Півміста оббігала і хоч запали... Наступного дня до магазинів навідався і я. Й коли цікавився: «Чи є у продажу майонез?» мені пропонували «протерти баньки», «роззути очі», «не задавати дурних запитань». І тільки одна працівниця прилавка пояснила по-людськи: Нєт і не звесно, кода будеть! Відшукавши у кухонному столі стару кришечку, я довідався, що майонез у нашому місті виробляв Київський маргариновий завод. Директорові заводу Борису Івановичу Зибе-лєву я поставив питання руба: А чи знаєте, скільки у Франції різних соусів? Борис Іванович почухав потилицю. Майже три тисячі! допоміг я вийти йому із скрутного становища. І чимало з них можна купити в магазині. А ми маємо лише томатний і майонез... Й спробуйте знайти їх на прилавку... Під прилавком ще можна. Бо ж дефіцит. А маєш дефіцит маєш доступ і до інших благ. Сьогодні навіть жартують: «Тепер, хто має майонез, той замовляє полонез». За томатний не скажу, а майонез ми як випускали, так і випускаємо, розвіяв мої філософізми Б. І. Зибелєв. А чому ж його не можна купити? Не знаю. Скільки випускали, стільки й випускаємо. А куди він дівається, самі не знаємо. А ось скоро пустимо третю лінію і випускатимемо ще більше. «Не треба більше, хотілося вигукнути олів’є, мені, нехай буде стільки, скільки й раніше, і щоб у магазинах було!» Налагодимо третю лінію, продовжував Борис Іванович, буде вам і і оселедці в «шубі», й курка під майонезом. А чи не…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"