Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1990 №21 Сторінка 3

(Гуморески)
Журнал Перець 1990 №21 Сторінка 3 - Гуморески. районки, Е ТАК давно чи не половина тиражу колимської районної газети «Червона зірка» опинилася на столах у працівників відділу листів «Перця». Передплатники більшість яких побажали залишитися неві домими, настійно просили ознайомитися з двома публікаціями, що побачили світ з інтервалом у кілька днів: наслідками роботи комісії під заголовком «Комуніст оцінюється вчинками» і повідомленням «В райкомі Компартії України. Про грубі порушення при одержанні легкових автомобілів і негідну поведінку окремих посадових осіб». Якщо я скажу, що у першому матеріалі розповіда лося, зокрема, про те, як завдяки кількаходовим комбінаціям начальник райвідділу внутрішніх справ Л. М. Гоменюк і голова районного комітету народ ного контролю О. В. Гончарук «організували» легкові автомашини для своїх родичів (перший рідному братові, а другий начебто тестеві), то логічно мислячий читач здогадається, що інформа ція про засідання бюро райкому партії обов'язково міститиме повідомлення про кару, яка в дусі гласності і перебудови оперативно впала на голови двох провідних районних охоронців порядку й законності. Логічно мислячі читачі мали рацію. Кара впала. За сприяння в незаконному придбанні автомашини керівному правоохоронцю Л. М. Гоменюку оголошено сувору партійну догану. Таке ж горе спіткало і головного районного народного контролера О. В. Гончарука, щоправда, під іншим соусом: за використання службового становища, безконтрольність за розподілом легкових автомобілів кращим здавачам м'ясопродуктів. Так от, у мене виникла підозра, що передплатники «Червоної зірки», які поділилися з «Перцем» двома номерами улюбленої газети, запеклі автолюбителі. Бо їх цікавило лише одне: як позначилися суворі догани на ходових якостях легковиків. І лише один з них, посилаючись на твердження самого голови комітету народного контролю, котрий як люблячий зять позбавив тестя клопотів з обкаткою та експлуатацією машини, повідомляв, що від суворої догани і водієві, і його чотириколісному другові ні холодно, ні жарко. Більше того, негідна поведінка цієї окремої посадової особи знайшла логічне продовження: на найближчій сесії його обрали заступником голови районної Ради народних депутатів. І ніхто підкреслюю, ніхто не звернув уваги, що обидві публікації можна сміливо назвати наочним підтвердженням того, які величезні зміни відбулися завдяки гласності у нашому суспільстві, зокрема, в роботі з кадрами. Ану, нехай будь-хто спробує напружити пам'ять і пригадати, коли востаннє за всі сімдесят з гаком років існування в Колимському районі Радянської влади отак чесно, принципово були названі речі своїми іменами, коли широкій громадськості зі сторінок органу райкому партії повідомлялися не тільки імена речей, а й прізвища, ім'я та по батькові їх, так би мовити, творців? Отож-то! А нині будь ласка: ніякої завіси секретності над негідними вчинками. Та цим гордитися треба і всіляко вітати, а не цікавитися, скільки літрів бензину на сто кілометрів беруть «Жигулі», освячені постановою бюро райкому. Бо далеко не скрізь і не завжди технологія придбання автомашин окремими посадовими особами освячується отак демократично: на підставі висновків своєї ж, районного пошиву комісії, а не без тиску зверху. Одеська область. ГУМОРЕСКА Муки пам’яті Інспектор руно Семенюк збирався до тещі на іменини. А оскільки він постійно потерпав від забудькуватості, котру сам делікатно йменував творчою розвіяністю, а його колеги по освітянській ниві більш грубо склерозом, то дружина ще звечора підготувала список покупок, які Семенюк мав зробити до від'їзду. Список той був не дуже великий, отож сумлінний зять розраховував впоратися з покупками протягом обідньої перерви. Тільки-но вона підійшла, Семенюк побіг на автовокзал, придбав квитки на останній автобус до Лелеківки, де жила теща. Потім пішов до магазину «Кулінарія», купив там торт та десять пляшок мінеральної води. Зазирнувши до списка, Семенюк переконався, що з завданням він впорався успішно. Невиконаним залишився лише один пункт: квіти. їх, щоб були свіжішими, інспектор вирішив купити по дорозі до вокзалу. Відпрацювавши до кінця робочого дня, Семенюк прихопив покупки, на місцевому ринку досить дешево сторгував букет гладіолусів і з почуттям чесно виконаного обов'язку зайняв своє місце в автобусі... Однак, ледве той рушив, як інспектор відчув певний дискомфорт. Здалося раптом, що він щось забув... Поліз до кишені, дістав список покупок. Все було на місці: квіти, торт, мінералка. І все ж усвідомлення якоїсь недовершеності продовжувало муляти, немов цвях у підошві. Семенюк знову перечитав список буквально по складах. І знову переконався, що все зробив правильно... І лише відкриваючи хвіртку тещиного обійстя, Семенюк зрозумів, що саме забув зробити: взяти з собою дружину... Володимир КАШУБА. м. Полтава. Он, приміром, у Савранському районі така ж широка громадськість протягом двох років із задоволенням спостерігала, як стрімко набирає обертів наша вітчизняна автомобілебудівна промисловість. Не встиг припорошити дорожнім пилом свою новеньку «Волгу» ГАЗ-24 перший секретар райкому партії А. І. Кругляк, як автолюбителем і власником автомашини такої ж моделі став другий секретар…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"