Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1990 №19 Сторінка 12

/ Перець /Журнал перець / Рік 1990 / № 19 / Сторінка № 12
Перець 1990 №19 Сторінка 12. ДЕ Ж ТИ, ВЕЛЕМОВНА ГРОМАДО?! ГУМОР НАШИХ ПОБРАТИМІВ Сумно на Байковому. Сумно, тихо й урочисто. Як і на будь-якому цвинтарі. Втім, не на будь-якому. Адже Байкове не просте кладовище: це наш київський некрополь, де знайшли останній притулок і ті, ким пишаються, за ким щиро сумують не лише родичі й друзі, а й уся Україна (як мінімум!). Родина Саксаганських і Леся Українка. Славетний хірург Караваєв, на консультацію до якого приїздила в Київ навіть дочка Наполеона III. Максим Рильський і Павло Тичина, Андрій Головко, Остап Вишня, Андрій Малишко і брати Коломійченки! Видатний філолог академік Білецький і патріарх вітчизняного електрозварювання академік Патон... Та хіба перелічиш усі славетні й дорогі імена мешканців київського пантеону! Хіба можна згадати геть усі мармурові й гранітні стели із знайомими профілями чи без них, урочисті й охайні поховання, вкриті квітами й дбайливо засіяні зеленою травичкою... Але при чому тут, даруйте, «Перець»? Де тут, пробачте, сатира чи хоча б гумор? ...Я почав зі слова «сумно». І в даному разі мій смуток має конкретну причину й конкретну адресу. Якраз навпроти церкви, на пагорбі похований Борис Грінченко. Поруч його дружина Марія Грінченко (М. Загірня). Для неофітів нагадаю: обоє українські письменники. Що й відзначено на гранітних стелах. Та дивитися на ці могили сумно і соромно: ні квітів, ні елементарного дерну, порепана земля обсипається з неохайних горбочків. Мабуть, давно вже сюди ніхто не приходить, не дбає, не доглядає, не згадує... В «Українській літературній енциклопедії» Борису Грінченку присвячено докладну статтю. Згадуються його поетичні збірки «Під сільською стріхою», «Пісні та думи», «Під хмарним небом», оповідання «Без хліба», «Грицько», «Хата», «Непокірливий» і ще десятки й десятки творів автора, якого запримітив і відзначив як талановитого поета і повістяра великий Іван Франко. Тому, гадаю, Спілці письменників України ця могила не чужа. Ні, навіть дві могили! Так само, як й Інституту літератури Академії наук УРСР.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"