ГУМОР І САТИРА

Перець 1991 №19 Сторінка 5

(Телеграфне Агентство Перця, Усмішки)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1991 / № 19 / Сторінка № 5

Перець 1991 №19 Сторінка 5 - Телеграфне Агентство Перця, Усмішки. Мал. В. ЧМИРЬ ОВ А ЗА ЗАКОНАМИ ВОЄННОГО ЧАСУ продовжують жити залізничні станції Івано-Франківська, Львова та Здолбунова. Такого несподіваного висновку дійшов житель Івано-Франківська ветеран Великої Вітчизняної війни, інвалід 2-ї групи Т. М. Базлов після того, як хотів з’ясувати розклад електричок, аби ними доїхати до Києва, оскільки на цей вид транспорту має безкоштовний проїзд. .«г Але жодна залізнична служба такої інфор мації колишньому фронтовику не дала. Видно, вона засекречена, заявив кореспондентові ТАП Тимофій Миколайович. А таке, як я пам’ятаю, було тільки в роки війни. Аби розкладом не скористався ніхто із диверсантів. ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯ? Першого вересня 1991 року першокурсни- ків київських технікумів очікувала історична несподі ,нка: їм роздали уже бувалі в бу вальцях підручники літератури та історії, котрі, відомо, співають осанну «рідній партії» Рекомендую найкращий засіб проти тарганів... і викладають поступ рідного краю так, як це було вигідно колишнім нашим управителям. Невже київські освітяни вирішили, що історія повторюється? ШАМПАНСЬКИМ ЗАЛИИСЯ! )ормлення шлюбу відбу- Повний достаток шампанських вин сформовано у Київському палаці шлюбів. Згідно із затвердженим тут ритуалом, кожна молода пара приносить з собою пляшку й фужер. їх завбачливо забирає мила служителька, після чого в процесі вається урочистий винос наповненого фужера. Сама ж пляшка лишається у невідомості. Прості арифметичні підрахунки штаб-квартира ТАП пропонує зробити читачам. СНИ БЕЗ СНОВИДІНЬ Як сгало відомо з вірогідних джерел, багатьом жителям села Погребів, розташованого поряд із столичним житломасивом Троєщиною, ніколи нічого не сниться. Особливо тим, хто щодня їздить у Київ на роботу й назад автобусом маршруту 339 Броварського АТП-13209. Річ у тім, що пасажирів цього маршруту спершу везуть не в Київ, а в протилежний від нього бік, даючи гак кілометрів під ЗО. Обвозивши таким кандибо-бером людей навкруги та навколо, аби їм нічого не снилося, броварські автобусники успішно виконують план по прибутках. А погребчани, натомлені цими щоденними автовикрутасами, вночі сплять, як підстрелені без сновидінь. Правда, декому з них часом сниться, що до їхнього села нарешті подовжено маршрути міських автобусів № 6 та № 98 відповідно на п’ять та на три кілометри. Але оскільки столичні автотранспортники нічого такого робити не збираються, подібні сни відвідують жителів приміського села з кожним роком все рідше та рідше. Ах, Феміда! З давніх-давен і до наших днів зображали її з терезами в лівій руці і з мечем у піднятій вгору правій, з пов'язкою на очах. Але якби сучасні майстри задумали відобразити символічні риси якоїсь конкретної, місцевої богині правосуддя от, скажімо, луганської, то їм довелося б зобразити Феміду з простягнутою рукою. Ні, не під церквою, де жебраки просять милостиню, а на фоні старенького двоповерхового будинку № 2 по вулиці Новоселова. Того самого будинку барач ного типу, на першому поверсі якого в неймо- вірній тісноті виконують свої нелегкі працівники Ленінського районного народного суДУ- Чому з простягнутою рукою? Бо вже не рік і не два вона, конкретна місцева Феміда, б'є чолом перед районною і міською владою, благаючи «знайти можливість» і виділити їй приміщення з більшою квадратурою. Раніше, коли в Ленінському народному функціонували два склади суду (тобто одночасно могли слухатися дві кримінальні чи цивільні справи), можна було ще якось миритися. Але потім, коли крива злочинності різко поповзла вгору, суду додалося роботи. У 1965 році на терезах Феміди зважувалися вчинки 186 злочинців, у 1971 400, в 1983 536... Останнім часом, після деякого затишшя, кількість злочинів, вчинених на території Ленінського району, знову активно підскочила. Отож і кримінальні справи сипляться в нарсуд, мов горох з дірявого мішка. Що залишилося робити? Поступово збільшили кількість суддівських бригад з двох до п'яти. Але ж залів для судових засідань як було, так і залишилося тільки два! І тоді фраза «Встати, суд іде!» стала лунати і в тісних, не пристосованих для судочинства комірчинах. Слухали так справи, слухали і дослухалися. Під час одного із засідань у такій кімнаті, коли вже було зачитано вирок рецидивісту Шуйському (йому дали 11 років за розбій), він стрибнув на підвіконня, махнув ручкою суддям, вибив плечем раму, сплигнув з вікна і тільки його й бачили... Розмови навколо цієї унікальної історії точилися більше місяця. Аж поки ще один кандидат на мандрівку у віддалені місця не втік від правосуддя з такої ж кімнати, тільки ще прозаїчніше через двері. Що робити? розгублено запитали служителі районної Феміди у керівників міської мерії і обласного управління юстиції. Ставте грати на вікна! Порада добра. Тільки, крім загратованих кабінетів, у суді бракує ще й кімнат для свідків та потерпілих, для народних засідателів, для конвоїрів... Не вистачає трьох залів для судових засідань, нема роздягальні та буфету. Замість двох за нормою, в кабінетах працюють по четверо-п'ятеро чоловік. А обсяг роботи весь час зростає. З райвиконкому повідомили, що нове…

Телеграфне Агентство Перця Усмішки

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"