Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1991 №10 Сторінка 6

Журнал Перець 1991 №10 Сторінка 6. Мал. Ю. КОСОБУКІНА драстуйте, шановні товариші! У перших рядках свого листа повідомляю, що оце прибув у Драбів. Він стоїть на місці. Як і стояв, коли минулої осені я вперше потрапив сюди у не займане перебудовою районне містечко, де так файно для лицарів епохи безсмертного Леоніда Ілліча пахне перестояним застоєм і де так уміло й хвацько вчинили з тутешнім журналістом заступником редактора газети «Прапор Жовтня» Миколою Сергійовичем Харченком. Щоправда, пев-ною мірою і гуманно: років би п'ять-десять тому політичні ярлики, навішані на нього районними достойниками від звинувачень у тероризмі до антипартійної діяльності, привели б його прямісінько до буцегарні суворого режиму. А так Харченка всього лиш прогнали з роботи і викинули з партії. От і ширяє відтоді вільним птахом і доводить усім ймовірним інстанціям, що він не супостат і не затятий антипартієць, а, як і належить журналістові у час перебудови, супротивник усіляких зловживань, безгосподарності й бездушного ставлення до рядових людей. Причому підкріплює це ваговитими підшивками районної, обласних і республіканських газет, де опубліковано його критичні виступи за цілком конкретними драбівськими фактами. Скажу відверто, дорогі товариші, мені особисто вільноптахові ширяння Харченка видалися несправедливими, у зв'язку з чим я й написав фейлетон під назвою «Терорист із Драбова», а Перець надрукував його у двадцять третьому номері за минулий рік. Так само щиро скажу, що мені (та й читачам, які надіслали до редакції купу відгуків, нашпигованих до того ж додатковими фактами різних неподобств і в Драбівському, і в інших районах Черкащини) було БЮРОКРАТИЗМІ! Автомобіль не розкіш, розкіш бюрократична машина. Не дай бог паперовій душі працювати з вогником. Не так страшний бюрократ, як його райдужні перспективи. Більшість тупиків це колишні основні напрямки. Леонід ЗАБАРА. дуже цікаво почути вашу компетентну думку. І з приводу, як нині мовиться, «особистої нескромності» першого секретаря райкому партії П. В. Зубка, якому аж дві виробничих одиниці мехколона і радгосп доводили до пуття персональний особняк, і завідуючого райфінвідділом М. С. Шиятенка, який обманом одхопив собі котеджик. І стосовно злиденного животіння колгоспних ветеранів, до турботи про котрих у багатьох керівників ніяк не доходять руки. І відносно демонстративних порушень у сільвиконкомах при виділенні у продаж автомобілів. І щодо «Сонечка», яке не гріє (так зветься дитсадок у Драбові), зате дуже добре обігріваються слуги народу в чудовому будинку райкому та райвиконкому. І про фальсифікацію виборів, до якої вдавалася голова виконкому Без-пальчівської сільради Н. П. Федько у зв’язку з її діяльністю в редакції зібрався цілий стос заяв і скарг... Одне слово, багато про що хотілося почути від вас, високоповажні товариші. Проте не судилося. Вочевидь, малозначущі для вас факти були покладені в основу перчанського виступу. Щоправда, тут виникає один нюансик: коли справді так, то за що ж позбувся партквитка і роботи Микола Харченко? Сам він, однак, вважає даний фактаж цілком гідним найвищої уваги. Тому і виклав його у виступі на з'їзді журналістів СРСР, делегатом якого черкаські колеги обрали Харченка вже після його подвійного вигнання. Більше того: під час роботи з'їзду, виявивши журналістську кмітливість і винахідливість, Микола Сергійович (зважаючи на те, що в республіці Мал. В. СОЛОНЬКА НЕЙМОВІРНА подія Чи ви чули? Скільки шуму!. В тітоньки Уляни Побували хто б подумав? Інопланетяни! Нащо більше вимагати Доказів цій вістці: Перерили все у хаті, Самогон на місці!.. ЗАПОБІЖНИЙ ЗАХІД так тремтів з підозрою такою Він за свою посаду І ставивсь до колег Що навіть крісло, на якім сидів, Завжди і скрізь возив з собою. Товаришу директор, тут хлопці з м'ясокомбінату бартерну угоду пропонують! Анатолій ГОРПИНИЧ 6 Привіт із Драбова! Лист Черкаському обкому партії та на його заяви та апеляції реакції немає) вручив послання на ім'я Президента Союзу Голові Верховної Ради СРСР А. І. Лук'янову. Анатолій Іванович пообіцяв передати його Михайлові Сергійовичу Горбачову... Ну, а як ведеться нині у Драбові, милі мої товариші? Ведеться, як і велося. Сам переконався. У лютому цього року температура в дитсадку «Сонечко» а там дванадцять груп малюків, починаючи від ясельного віку, не піднімалася вище 7 12 градусів. Через що розпорядженням санітарного нагляду дитсадок було закрито. Чудовий сюрприз працюючим мамам і татам. Про це держсанлікар листовно інформував голову Драбівсь-кої районної Ради П. В. Зубка (він же перший секретар райкому партії). І що ж? Кгм-кгм... Я так думаю, що, можливо, Петру Васильовичу Зубку якраз було не до дітей. Цілком імовірно, він був заклопотаний іншим. Наприклад, добуванням меблів для симпатичних йому людей. У цій благородній і вдячній справі Петро Васильович не шкодує ані сил, ні часу. Особисто пише записки директорові магазину Г. Д. Позику випробуваному в задоволенні потреб начальства. Особисто дзвонить йому. Особисто контролює хід виконання почесних замовлень. Фотокопії кількох із таких епістоляріїв ви можете побачити на цій сторінці праворуч. Не до загальнолюдських клопотів, судячи з меблевої активності, було й іншим представникам дра-бівської верхівки. Енергійно штурмували магазин, вибиваючи гарнітури друзякам і знайомим, заступник голови районної Ради В. О. Лугина, заступник голови райвиконкому В. М. Скорик, голова райплану Г. Г. Матвійчук. Не забували, природно, й про себе. Прямо зі складу отоварилися рідкісними в наш час партії той зав. наоорами другим секретар райкому В. І. Омелюх, голова райвиконкому В. А. Бут, же його заступник ідеологією райкому А. П. Нанівець та інші й інші помітні в районі своїми…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"