Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1992 №09 Сторінка 4

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1992 / № 09 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1992 №09 Сторінка 4 - Телеграфне Агентство Перця. оинаровськии, діяльності спирається Телеграфне Агентство Перця ВІТАМІНИ ШКІДЛИВІ УСНА КОНСТИТУЦІЯ ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ НАШ ЖУРНАЛ! з я зс Микола який у на ко-ко лгос-входять Микола СЕЛІ КАМ'ЯНІЙ Саврансь-кого району на Одещині жили собі поживали та вихододні у місцевому колгоспі імені Кірова заробляли два члени колгос- пу один розумний, а другий... гм... гм... скажемо так, певна йому протилежність. Розумного звуть Олександром Івановичем Лозовим, а певну йому протилежність Михайлом Васильовичем Усатюком. На чолі господарства стоїть також розумний голова Федорович своїй лективний розум правління пу, до складу якого також мудрі люди: зокрема, сам Федорович, вищепоіменований Олександр Іванович та ще бригадир тракторної бригади, депутат райради Микола Артемович Коновал. Я так детально описую розкладку розумових сил у пересічненькому за фінансовим станом колгоспі тому, що до подальшого перебігу подій це має найбезпосередніше відношення. Так от, спочатку Олександр Іванович і Михайло Васильович нічим не відрізнялися один від одного. Обоє закінчили школу, обоє здобули освіту, обоє залишилися вірними рідному селу і колективному господарству, яке гордо носило і носить ім'я полум'яного більшовика. Більше того, був час, коли Михайла Васильовича вважали у селі якщо й не розумнішим за Олександра Івановича, то, принаймні, авторитетнішим. І обрали його членом правління. Але помилка швидко з'ясувалася. Бо хіба, скажіть мені, розумна людина може вважати, що член правління має право звертати увагу самого голови колгоспу на різні недоліки і неподобства у його керівній діяльності? Отож помилку досить швидко було виправлено: місце Михайла Васильовича у правлінні зайняв Олександр Іванович, який невдовзі став і головним агрономом. Але особливо помітною різниця між ними виявилася після того, як Олександра Івановича відрядили за кордон, де він протягом тривалого часу вивчав основи фермерства. У капіталістичні джунглі Олександр Іванович потрапив ще тоді, коли прибічників передачі землі у власність таврували на всіх рівнях. Коли ж повернувся, то довідався, що і різні форми власності, Мал. О. МІХНУШЕВА ХТО е хто іедя тяній асильович за кордон, звіс- і фермерство уже освячені в нас відповідними законами, які не тільки дозволяють, а й передбачають покарання тих, хто не дозволятиме. Олександр Іванович уважно ті закони прочитав, узяв аркуш паперу, ручку, ретельно усе прикинув і зробив висновок, що фермерство у наших умовах цілком перспективне, у той час, як посада головного агронома гарантує безхмарне майбутнє принаймні на цілу п'ятирічку. Михайло но, не їздив, але теж уважно прочитав закони, потрібне підкреслив, ретельно все прикинув і зробив висновок, що коли продати власну автомашину і ще дещо, то якийсь період протримається, потім можна взяти кредит і ще протриматися, а далі діло піде. Не може не піти, коли й голову на плечах маєш, і руки, які важкої роботи не цураються. Коротше кажучи, бабахнув Михайло Васильович на стіл голові правління колгоспу Миколі Федоровичу заяву: так і так, мовляв, прошу відповідно до закону виділити мені 50 гектарів землі для організації фермерського господарства. От і скажіть мені тепер, чи може розумна людина вимагати за нашої системи чогось, посилаючись лише на закон? Щоправда, Михайло стверджує, буцімто свою заяву він бабахнув не на робочий стіл Миколи Федоровича, а на свій домашній, відповідно сервірований. І хоч обидві руки в Миколи Федоровича були зайняті, він все одно обома ж і проголосував «за». Про що свідчить і рішення правління, члени якого одностайно підтримали свого голову. І сесія сільради не заперечувала, затвердивши рішення правління. І виконком райради затвердив рішення сесії сільради, після чого районний землевпорядник вніс відповідні зміни у карти землекористування і урочисто сказав майже готовому фермерові: «Сій, Михайле, не чекаючи, и поки що не асильович То він жінку Марію кличе... Та літеру «р» не вимовляє Такого висновку дійшла дирекція радгоспу «Берестовий» Костянти-нівського району Донецької області. А тому на всі прохання пенсіонерів села Плещіївки дозволити продаж для них вирощених у господарстві городини та фруктів через овочевий кіоск відповідає категоричною відмовою. ПОЛТАВСЬКА область. (Кор. ТАП). Декларацію про державний суверенітет села Соснівки Гадяцького району прийняв голова місцевого колгоспу Василь Миколайович Степаненко, після чого він же затвердив суперлаконічний усний Основний закон (конституцію), який звучить так: «Я тут закон!» Першим текст закону пощастило почути колгоспному шоферові, воїнові-афганцеві І. М. Геліверу, котрий уже кілька років першим же стоїть у черзі на житло, але голова його вперто обминає. Державна адміністрація району де-факто визнала незалежність Соснівки. Принаймні, звертання І. М. Гелівера в районні інстанції підтвердило верховенство Степаненкового місцевого закону над усіма республіканськими, що передбачають пільги для воїнів-інтернаціоналіс-тів. оинаровськии людина поки сесія райради затвердить рішення свого виконкому. Земля не повинна гуляти!» Михайло…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"