Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1992 №13 Сторінка 2

(Усмішки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1992 / № 13 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1992 №13 Сторінка 2 - Усмішки. Мал. О. КОХАНА Віктор КОЗОРІЗ. Мал. С. ФЕДЬКА Мал. В. СОЛОНЬКА НЕ ВІР ЙОМУ Го- Володимир ЯКУБОВСЬКИЙ. заощаджен- В. ЧЕПІГА. Є запитаннячко! їхню люди Дві усмішки ДРАМА КОХАННЯ Я побачив її в одному престижному магазині і з того часу став нещасним на все своє життя. Шовкове волосся, блакитні очі, чарівна, зовсім дитяча усмішка відібрали у мене здоровий глузд і перетворили на покірного раба кохання. Так, так, я закохався в неї з першого погляду без надії на будь-яку взаємність і навіть найменшу симпатію. Коли це зрозумів, сонце для мене блиснуло востаннє і стало звичайнісіньким вуличним ліхтарем, до того ж пардон засидженим мухами... і все ж я щодня приходив до того місця, де побачив її вперше, закохано ловив її погляд крізь вітринне скло. О, шовкове волосся, блакитні очі!.. Ні, ні, про таку я не смів і мріяти, такі не для мене великого раба кохання з маленькою зарплатою. Одного разу я побачив, як до неї підійшов імпозантний чоловік, витягнув тугого гаманця із зеленими папірцями, і вона... вона подалася з ним. Тоді я остаточно зрозумів, що мені ніколи не бути з нею з Барбі, бо коштувала ця чудова лялька цілих сім доларів... Алло! Алло! Це ти, ясочко моя? туркотить у телефонну трубку Володимир Голуб. Я, котику мій, бринить надокучливою мухою голос дружини, долаючи простір. Так уже засумував за тобою, щедро сиплються слова-цяцянки, як солодкі цукерки. На крильцях прилетів би, так не можу. Література то святе діло. Затримаюсь ще на кілька днів. Сама розумієш нарада з молодими, так би мовити, парость зелена. Чекатиму тебе, соколе ясний, і скучатиму, лебедику. Ясочко дорогесенька ти моя! Я не забарюсь, улесливо переконує луб. Тільки як ото дзвонитиме Степан і говоритиме, що я тут... Того... За спідницями бігаю, не вір йому. Не пали серденька свого. Не спокусять. Навіщо вони мені?! Молоді та зелені, вправно звивається в'юном старіючий ловелас. А звідки те йому знати? ледь вловима підступна стурбованість дружини аж ніяк не зменшує Голубу творчого натхнення. А він хіба не бачить? у захваті випалює вірнопідданий муж і, спіткнувшись на слові, широко роззявляє рота. Пі-пі-пі... тільки й запікало у трубці. Ти ба, ще й Степан не дзвонив, а вона усе знає... Коли у мого друга Левка двадцять років тому народилася донька Олена, він із першої ж по цій радісній події зарплати викроїв десятку і відкрив на доччине ім'я рахунок в ощадкасі. Скільки зможу, стільки й кластиму на книжку, оголосив він. Хоч троячку, хоч п'ятірку, але кожного місяця. Щоб до повноліття в Оленки зібралося хай не на машину, але на пристойні меблі напевно. Зроблю її до видання багатою нареченою! Свого слова друг Левко дотримав. Клав на доньчину книжку коли півсотні, коли двадцятку, а коли й троячку чи п’ятірку. В останніх випадках він завжди наражався на нищівну критику дружини, яка вважала, що подібними внесками він ганьбить і себе, і Оленку. Ти ж уяви, що про скажуть! гнівалась вона. нас Пертися в ощадкасу з троячкою це ж сором на весь світ! По-перше, я ніяким людям не кажу, що несу троячку, резонно відказував друг Левко. А по-друге, не знаю, яких людей ти маєш на увазі, але якщо свою мамулю, то мені абсолютно чха... тобто байдуже, що вона скаже. Он тобі до весілля навіть на який-небудь нещасний сервіз не спромоглася... Тут звичайно починалися дебати, котрі, безумовно ж, ніяк не стосувалися зберігання грошей в ощадкасі. Зауважу А я ще переживала, що не побачу по телевізору чергового детективу! V Миротворчі ПОТРІБНІ 1 Різнотрав я запашне весь гайок укрило. І прийшла сюди Свиня, і прийшов Дурило.…
 Усмішки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"