ГУМОР І САТИРА

Перець 1992 №04 Сторінка 7

(Перченя)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1992 / № 04 / Сторінка № 7

Перець 1992 №04 Сторінка 7 - Перченя. перець Хоч за посадою і досвідом роботи директор львівського орендного підприємства «Втор-кольормет» А. О. Гіренко мав би над усе любити брухт, однак щось у нього лишилось в душі від звичайних посполитих, які обмежуються прихильністю до цілих предметів з металу. Більше того нових і вже зовсім ганебно-блискучих, ніби він, А. О. Гіренко, якась сойка, що летить на всілякі блискітки, а не керує врівноваженими, міцними на руку і слово збирачами кольорового залізяччя. Буває таке. Он, приміром, колишній голова Верховної Ради нашої колишньої довгожданої держави сидить у криміналі... Ні, мене не дивує, що він ниньки там. Кожен політик мусить час від часу лишатися на самоті, щоб визначитись. Я про те, що він ще й вірші пише. Нашого директора щодо поезії бог помилував, але щодо всього іншого, то він, може, не поступиться й отому столичному екс-голові. Ну, не відразу отак, а з часом, коли краще його оцінять. Коротше, набридло Анатолію Олексійовичу оточуватись виключно пожмаканою міддю і покрученим алюмінієм. Захотілося, щоб у дворі «Вторкольормету» заблищали цілі легкові авта, на яких представники трудового колективу шмиг туди, шмиг сюди. Хоч дбати про добробут робітників було модним і за застійних часів, директор не побоявся аналогії і взявся до справи. Насамперед заступник голови ради трудового колективу С. А. Ющак провів ідею через цю робітничу організацію. На засіданні було сказано, що «Вторкольормет» має на балансовому рахунку в Зовнішекономбанку понад 96 тисяч інвалютних карбованців. На п'ять «Лад», які вирішили придбати, потрібно майже 16 тисяч інвалютних карбованців. Багато. Однак, щоб не скривдити демократію, яка береться панувати в орендному підприємстві, вирішили вперіщити картузом об майдан і ощасливити таки п'ятьох брухтозбирачів. Є порушення? І великі? У засіданні ради трудового колективу взяло участь менше третини складу? Все правда, гірка істина. Але ж писав колись класик: «Хоч чоловіку й не онеє, та коли жінці, бачиш, теє, то треба догодити їй». НОСИВ лис КУРЕЙ... Догодили. Але коли пішли до банку знімати інвалютні прибутки для купівлі автомашин, то вирішили брати не шістнадцять тисяч, а всі двадцять п'ять, будь вони неладні (бо дозволяється брати на придбання товарів народного споживання до 25 відсотків від загальної суми). Взяли аж вісім машин! Таким чином, як сказав інспектор обласного комітету контролю А. Стрілець, керівництво підприємства, насамперед директор А. О. Гіренко, витратили інвалютні кошти, які в рівній мірі належать кожному члену трудового колективу, що працює у вкрай поганих побутових умовах: робітникові навіть роздягнутися ніде. І зроблено це фактично без згоди ради трудко-лективу і профкому. Серйозний висновок. Зі свого боку, Анатолій Олексійович теж прокоментував нездорову ситуацію з новими цілими і блискучими металовиробами у тому дусі, що він, Гіренко, не якийсь там партіяка і не допустить наруги над колективом, а помилки виправить. Було вирішено з восьми придбаних автомобілів два продати спільному радянсько-австрійському підприємству «Ладмет». А вже в отому «Ладметі» один автомобіль «розподілили»... А. О. Гіренку, позаяк він член правління, а другий взяв собі генеральний директор СП Є. І. Бородачов. У протоколі рішення правління СП сказано: «Дозволити придбати легкові автомобілі...» Цікаво у них виходить. Знайомому слюсарю Гайдуку навіть ООН дозволяє купувати легковики, а обставини ні. А тут, як бачите, і бажання, і можливості стулилися докупи один до одного. Між…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"