Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1992 №17 Сторінка 7

(Перченя)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1992 / № 17 / Сторінка № 7
Журнал Перець 1992 №17 Сторінка 7 - Перченя. Мал. В. ЧМИРЬОВА Законно-беззаконні катавасії СП, фанери, імпортного шпону І. ЛАГОЗА. потрібно ДВА ЗАПРОШЕННЯ про Діда Микола ГЕРАСИМЕНКО. ВП та фанери. Усього добра на у вимірах одного запрошення мало? не поспішає Є***- м. УС ТАК просЯТЬ 'ЗНАЙАг'ТЬ інше ЯК* шш Відтепер я не вірю й на ламану копійку вченому люду! Геть зникла бодай малесенька повага до нього! Кажуть одне, виходить інше. Понавигадували теорем, аксіом, законів, а вони бозна для кого писані. Пам'ятаєте, як ми у сьомому чи у восьмому класі вчили, що матерія вічна? Що вона, мовляв, ніколи, нікуди і нізащо не зникає. Залишається, і край. Перетворюється з одного виду в інший. Була, скажімо, дошка. Згнила. Маємо гній. На гною виросла... І таке інше. Це вчені нас у цьому переконують. А життя в іншому. У Харківському державному (зважте на це!) кооперативному об'єднанні по виготовленню і ремонту меблів, яким уже не перший рік керує Микола Захарович Колесников, лежали собі спокійнісінько штабелі пиломатеріалів, ДВП Коротше, гори всякого добра. Якщо йти за науковими теоріями, то з отого всього мало вийти чимало столів, шаф, ліжок, диванів... Не візьму гріха на душу частенько саме так і відбувалося. Але не завжди. З певного часу декого з працівників об'єднання почало дивувати те, що фізичні закони обходять їхнє підприємство. Замість товарів народного вжитку на світ божий почали з'являтися папірці у вигляді актів на списання. І все це з легкої руки самого М. З.Колесни-кова та головінжа об'єднання В. В. Короткого. За якихось два-три місяці, перекресливши відомий закон Михайла Васильовича Ломоносова, метким керівникам вдалося списати ледь не 300 кубічних метрів різноманітних пиломатеріалів, 113 кубічних метрів чорнових меблевих заготовок, 47200 квадратних метрів імпортного шпону, гору ДСП (не дивуйтеся, бо ціни 1991 року) 129 тисяч карбованців. Реальні цінності на очах перетворювались на ніщо. Стихія клята! щоразу переконував усіх пан Колесников. І мав рацію. Бо на нещасне державно-кооперативне підприємство налетіли відразу і пожежі, і повені, і землетруси. Ще б трохи, і до селів діло дійшло. Стихія нищила все підряд. А залишки (підтоплене, підпалене, пожолоблене, понівечене) доводилося спи А відгадай, Вадику, що я тобі принесла? радісно усміхається мама. Що? підійшов до неї Вадик. Запрошення на новорічне свято до нашого заводського Будинку культури. Тільки одне? А що, тобі Мало, зітхає Вадик. Мені Два. Навіщо? Бо коли я розказую віршик Мороза, то збиваюся. Тому хочу з собою взяти Василинку з нашої старшої групи. Вона завжди мені підказує. Мал. А. ВАСИЛЕНКА МАЛЯТА, РОЗФАРБУЙТЕ ЦЕЙ МАЛЮНОК САМІ. ЯЛ ИНКА, ЯКУ Я ШУКАВ сувати і закопувати просто на території об'єднання. Принаймні, фактично саме так повідомив Микола Захарович. От тільки дивно, що фактично й закопувати було нічого, бо навіть і сліду ніякого не залишилось від сотень кубічних і тисяч квадратних метрів деревини. Ні…
 Перченя

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"