Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1993 №19 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1993 / № 19 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1993 №19 Сторінка 2. ПОЧІМ ГІДНІСТЬ? п е р Є Ц »-------------------- Є запитаннячко! Мені, як і кожному патріотові України, донедавна приємно було довідуватися із зведень Міністерства внутрішніх справ, широко публікованих у пресі, про те, скільком спробам незаконного вивезення товарів і продуктів через прозорі кордони рідної неньки у ближнє зарубіжжя поклали край наші доблесні митники, яку силу-силенну харчу вдалося повернути до національного столу. Ще приємніше було чути на брифінгах, що й непрозорі кордони між нами і середнім та далеким зарубіжжям усе на надійнішому і надійнішому замку. Мені просто жаль ставало отих бідолах, котрі натоптували крупнокаліберними пакунками «Ікаруси» перед тим, як відправитися у туристичну мандрівку до Польщі або Румунії. Відразу видно, думав я, що міліцейських зведень вони не читають і на брифінги не ходять. Інакше не відважувалися б на такі безнадійні в комерційному плані поїздки. Бо хіба поінформована, із здоровим глуздом людина скуповуватиме оптом по магазинах на свої кревні різний господарчий дріб'язок, тижнями поневірятиметься в автобусі перед пропускним пунктом на кордоні, ї все це заради того, щоб дочекатися, поки крам конфіскують. Тепер я так не думаю. І не лише тому, що засумнівався у надійності замків. Тут і немовляті зрозуміло: якщо потік комерсантів не зупинився, то виходить: гребля ні к чорту. Просто, з'їздивши поїздом у відрядження до кам'янопрес-тольної, переконався не тільки в цьому, айв іншому: не везтимуть хіба що тоді, коли Україну обгородити справді залізною огорожею, по ній пропустити струм високої напруги, а митникам дозволити стріляти без попередження. Укази, декрети, постанови та інші заходи з адміністративного асортименту нічого не дадуть. Чим суворішими будуть санкції, тим вищою буде плата за те, щоб їх не застосовували, і тільки. Бо сама держава, образно кажучи, однією рукою ніби захищає внутрішній ринок, а іншою робить усе, аби його спустошували. Везуть до Москви зокрема і до Росії взагалі в основному продовольство. Якого там, у Росії до речі, набагато більше, ніж у нас. Тому продають привезене чи не вдвічі дешевше. При такому бізнесі комерсанти мусили б давно з порожніми торбами по світу піти. А вони після повернення натоптують ті торби крамом і знову їдуть до білокам'яної. І будуть їздити, незважаючи на митниці і конфіскації доти, доки в країні триватиме те, що триває. Коли купівельна спроможність купоно-карбованця у порівнянні з рублем становить нуль цілих і якусь там соту. Коли інфляція пожирає ті жалюгідні крихти, що перепадають громадянам України у…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"