Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1993 №02 Сторінка 4

(Бувальщина)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1993 / № 02 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1993 №02 Сторінка 4 - Бувальщина. п е р е ц Ь На святкування 900-річчя Луцька прибула делегація з Рівного. Зробили екскурсію по місту, походили по магазинах. Ет, сказав один рівненчанин, щось магазини ваші порожні. Ось коли було 700-річчя Рівного у нас полиці від усього ломилися. Коли Луцьку було 700 років, у нас теж полиці ломилися, відповіли лучани. Ф Ф Ф Голова колгоспу скаржиться голові райвиконкому: Ви подивіться, у мене права рука вже довша за ліву. А це ж чому? Та ж завжди щось прошу... У період торжества «королеви полів» надійшла вказівка випікати хліб із значними домішками кукурудзи. Всі пекарні області змінили рецептуру випічки, крім любешівських. Там голова райвиконкому вперто відстоював смакові якості волинського короваю. Тоді бюро райкому партії прийняло постанову: «За невиконання рішень уряду, яке виражається у якісному випіканні хліба, оголосити сувору догану...» ф ф У село прибув уповноважений з області. Пересів з «Волги» у «газик», і з головою колгоспу об'їжджають поля. А це що, буряки цвітуть? питає, показуючи на цвітуху бурякове стебло, що п'є останні соки з кореня. Буряки, ніяковіє голова. Добре цвітуть, задоволено каже уповноважений. Непоганий врожай буде. а Початок 50-х років. Динамик на все село зі стовпа гримить про «Сталінський план перетворення природи», за яким навіть Льодовитий океан буде розтоплений. Почув про це дід Прокіп і каже: Ех, дарма тільки гроші на лижі внуку викинув! * Друга половина 80-х років. Розмовляють два колгоспники. Один та й питає: Петре, а що то за штука агропром, про який всюди трублять? Ну, як тобі пояснити, Іване... Отож бачиш біля моєї хати високу осокору, гілки якої обліплені воронням, що хліб з поля видовбує... Так ото я часом вийду, гахну з дубельтівки, ворони злетять, політають-лолітають і назад сідають. Хто був на вищій гілці на нижчу сяде, хто на нижчій на вищу. А врожаю як не було, так і немає. Мал. О. КОХАНА 0іШНЄ6ІЇ Протягом багатьох років письменник Василь ПРОСТОПЧУК занотовував до свого записника веселі бувальщини про своїх земляків. А оскільки волиняни народ дотепник, то таких історій назбиралося дуже багато. З них гуморист скомпонував аж дві збірки. Перець із задоволенням прочитав «Волинські бувальщини» і подумав, що веселі історії трапляються не тільки в краю синіх озер. Тому чекаємо від наших читачів таких же дотепних оповідок, як і волинські бувальщини, з якими ми сьогодні вас знайомимо. а а а Пізня зимова година. Два перших керівники області купаються в басейні. Ей, хлопції раптом чути голос прибиральниці. Кінчайте, бо зачинятиму. Да-а... скрушно похитав сивою головою один з купальників. Давно вже нас по-людському не кликали... а а Молодіжна газета надрукувала фото, на якому зображено силует голої жінки. До редакції зателефонував читач: Ваш фотокореспондент вже такий брак жене, обурився він. Фотографія жінки темна, нічого не видно. Голива є? питає дядько Микола у продавця сільського магазину. Є. Наливай! Продавець налила пляшку олії. Кіко? питає дядько Микола, Вісімдесят копійок. Е-е-е... Дорого. Виливай! ф а З діалогу в магазині: Томатний сік є? Немає. Чому? Помідори ще не зогнили. ЯСНІ ПРИЧИНИ Що не крок усе нові завали, І стає все важче їх долати: То програми в нас не працювали, То самі не вмієм працювати- ЧОГОСЬ ДОБИЛИСЯ... Дечого зуміли ми добитися: Хоч живеться гірше не жилось.…
 Бувальщина

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"