Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1994 №16 Сторінка 4

(Житіє святих і нечестивих)
Журнал Перець 1994 №16 Сторінка 4 - Житіє святих і нечестивих. пере Сучасні діалоги ж ти проба- тепер... Ска- 0. КРУЛИК. Савковичу! що турбую. В ж «гаразд» ? розірвись, особнячок синок поміняти Степане Ви? Пробачте, Це я, Пташук. Так чого чаєшся? Ну, ви ж зати б, начальство. Вірніше обранець. До вас тепер можна й не додзвонитися. Багато охочих, а ви один... Задоволені? Щоб дуже, то ні. Звичайно, морально задоволений. На виборах переміг. Та ще в першому турі. Виходить, знають вас люди. Шанують. А це, Степане Савковичу, багато важить. Скільки он попровалювалось. А їм же теж хотілося. Хе-хе! Може, я у вас віднімаю дорогоцінний час? Тепер уже державний? Ну, що ти, Пташук! Я тебе завжди радий слухати. Ти щось хотів? Чимось тобі допомогти? Тепер я можу. Сам розумієш. Депутат. Та ще такого рівня! Ні, ні. Дякую. Мені поки що нічого не треба. Просто так. Від душі. За звичкою. Ну, й цікаво, як вам нині працюеться, як живеться. Що тобі, голубе, сказати. Не так легко. Часом хоч розірвися. Громадянський обов’язок, сам розумієш, на першому місці. Але й для себе дещо треба. А діалектика така: на вищу сходинку став запити теж вищі. Навіть побутові. Аж розгублюєшся, не знаючи, з чого починати. На сесію треба. З виборцями стрічатися треба. А тут ще й їхати... А куди ж це вам, Степане Савковичу, уже їхати? Та ніби в Данію лаштують. Ще толком не знаю, але в делегацію і мене вписали. Поїдемо не то ділитися досвідом, не то запозичувати досвід. Нам, власне, один дідько. Та хоч світу побачимо. Удома все гаразд, Степане Савковичу? Яке там Теж хоч бери та Доньці з…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"