Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1994 №23 Сторінка 2

(Гуморески)
Журнал Перець 1994 №23 Сторінка 2 - Гуморески. Мал. В. СОЛОНЬКА ЖЕРТВА ЕКСПЕРИМЕНТУ Пам'ятаєте анекдот, що був популярний у застійні часиТ.Прокидаємось ми одного чудового дня і чуємо по радіо урочистий голос диктора: «Товариші, експеримент, який тривав сімдесят років, закінчено. Доброго ранку, панове!». Цей анекдот ми згодом назвали передбаченням. У тому плані, що нас таки почали називати панами. А от щодо самого експерименту, то, виявляється, закінченням його і не пахне. Експеримент над нами продовжується. Змінюються експериментатори, але гасла їхні лишаються без змін. Нас, піддослідних, весь час закликають засукати рукави, набратися терпіння, затягти тугіше ремінь. Ми слухняно засукуємо, набираємось і затягуємо. Тільки минає час, і нам пояснюють, що і цей експеримент виявився невдалим, оскільки ті, які його проводили, не в той бік нас спрямовували. Хоча всі чудово розуміють справжню причину невдачі. Просто черговий експеримент, як і всі попередні, був непідготовлений. В усьому світі, готуючи ту чи іншу програму, як мінімум, прораховують її кінцевий результат. У нас же, схоже, результат чергової новації нікого не хвилює. Запустили механізм, а там на ходу метикуємо, коригуємо, регулюємо. Не треба бути економістом, щоб передбачити постанова уряду про лібералізацію цін добре трусоне наше в цілому звикле до потрясінь суспільство. І тим ретельнішої підготовки вона потребувала: зміни податкової системи і відновлення виробництва, активізації процесу приватизації, попереджувальної індексації заробітної плати і пенсії. А що ж вийшло на ділі? З одного боку, ціни відпустили, і вони стрімко злетіли. З іншого було обумовлено, що, по-перше, ціни контролюватиме антимонопольна служба, а по-друге, місцевій адміністрації було надано право регулювати рентабельність і торговельні надбавки. Ну, сприймати всерйоз діяльність нашої антимонопольної структури не доводиться. Вона вже себе зарекомендувала зручною політикою невтручання.* А от місцева адміністрація інша річ. Вона на ціноутворення почала впливати активно. Тільки не в бік зниження, а навпаки. Судіть самі: раптом якась місцева хлібопекарня скоротить штат працівників, почне економити електроенергію, здешевить технологію і на прилавках магазинів з'явиться хліб за ціною нижчою, ніж з інших пекарень. Його тут же розхапають, почнеться спекуляція. Навіщо цей клопіт місцевій владі? Коли можна всі ціни вирівняти і ніяких проблем. А це значить, що, як і в старі часи, доходи ефективних господарств перерозподіляться на користь неефективних. Недбалі й сумлінні господарі, дякуючи оцій самій регульованій рентабельності, одержують однакові результати, а обласні бюджети рівномірне поповнення. От і виходить, що так звані лібералізовані ціни насправді диктують обласні адміністратори, керівники сільськогосподарських і продовольчих галузей та підприємств-монополістів. У результаті чого вже сьогодні в державному секторі торгівлі вітчизняні продукти за цінами зрівнялися з імпортними. А що ж буде далі? А далі ціни знову ж таки повзтимуть угору, бо вся історія економіки свідчить, що регульована ціна завжди рухається лише в одному напрямку до збільшення. І тільки при ринкових відносинах рівень цін може коливатися залежно від попиту та пропозиції. Урядовці бідкаються, що не чекали від цін таких божевільних стрибків. Припускали, що продукти подорожчають удвоє-утроє, але, щоб отак у сім-десять разів?.. І очманілим споживачам знову радять потерпіти, тугіше затягти і засукати. Іншими словами, експеримент триває... Один всесвітньо відомий учений, одержуючи високу нагороду за відкриття, сказав, що своїми успіхами він перш за все завдячує., мишам, на яких зробив стільки дослідів! Не знаю, як…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"