Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1994 №10 Сторінка 5

(Усмішки)
Журнал Перець 1994 №10 Сторінка 5 - Усмішки. НИНЬКИ рідко почуєш, хто з ким одружився, хто і чиї діти виховує та інші каламутні плітки, новини і повідомлення. Народ на те втратив смак. Інша річ знайдений у преріях Середнього Заходу США родич, який збирається писати заповіт, а нащадків не має. Або поширеніша тема бесідувань хто, за що і де сів до криміналу. За що і що теперка дають. Вивчаючи попит і забаганки своїх читачів, львівські газети від найменшої чвертки аркуша до розлогих ліжників взялися відлунювати настрої громади. І заходять часом в неповторні сади Феміди. Ось, приміром, історія про покарання поета-рецидивіста пана К. Михайлюка. кодував голові суду моральну шкоду, оцінену у тридцять мільйонів карбованців. (Позаяк інфляція не дає змоги правильно зрозуміти програш К. Михайлюка, даю необхідні співставлення: ЗО млн. карбованців це, на момент написання фейлетону, приблизна зарплата за 5 ооків про зброю. Ось, приміром, одне з його признань: «22 січня літаком я прибув до Львова з Єревана. Вночі в аеропорту випадково почув розмову двох чоловіків. Один з них розповідав, що, нібито, в масиві парку «Високий Замок», в яру за рестораном лежать гвинтівки Мосі-на. Я скористався цією інформа- Добродій Климентій сидів свого часу навіть за «незаконний аборт». Зрозуміло, він робив операцію, а не йому. Доживши до свободи за останньою справою і до загальнодержавної, хірург особливо поцінував принципи незалежності друкованого слова. Ця ознака демократії так розгойдала душу Михайлюка, що він взявся за поезію, а потім на власний кошт видав збірку. Ще б трохи і він, мабуть, поцікавився б умовами вступу до Спілки письменників, але Пегас огир з вибриками. Один із віршів, який народився, швидше за все, проти волі автора, виявився присвяченим ГОЛОВІ Стрийського міського суду Степанові Куртому, з яким пан поет раніше мав згадувані справи. А тут ще біда суддя, трап- ляється, Надибав 1 образу почитує чужу поезію, він того віршика і «за професійної і людської українських інтелігентів, серед яких і є поети). Не можу оцінювати якість поетичної збірки початківця. Але все одно вона вражає: дорого нині коштує панна рима! А ось ще одна справа, добута газетярами з кабінетів слідчих і судових архівів: два роки тому взимку львівські автоінспектори виявили в багажнику «дев'ятки» арсенал. Це не перебільшення. У прудкому легковичку якийсь собі Самвел Ашхарабекович Саакян, гість з ірменії, перевозив 13 гідності» поволік К. Михайлюка до І (тринадцять!) гвинтівок калібру 7.62 мм. суду. Не варто наголошувати, що суд виграв С. Куртий. Скажемо лишень, що невдовзі пан поет відш- Гомін полинув Львовом ще гучніший, ніж у Стрию від поетичного бестселера. Кароокий Самвел розповідав надзвичайно цікаві історії цією й поїхав до вказаного місця. Гвинтівки лежали, загорнуті в ганчір'я і прикриті листям. Ну, я й вирішив їх відвезти на залізничний вокзал у камеру схову». Пізніше джан Самвел додав, що з вокзалу він збирався, ближче ознайомившись з містом, здати зброю правоохоронним органам. Скажете: казка для дітей молодшого віку. І помилитесь. І міліція, і прокуратура саме так і тлумачили справу. До дивних обставин і цікавих подробиць цієї справи можна віднести також той факт, що нині її неможливо було розшукати. Після того, як 24 вересня 1992 року її із Залізничного районного суду «витребував» обласний суд, вона, як мовиться, канула. В архіві немає, в суді теж. Але після і ЗЛОБОДЕННІ УСМІШКИ ЯК В ОКО ВЛІПИВ » Нестерпно палить липневе сонце. В розритій канаві на трубі сидять двоє роботяг. Курять, нервують і весь час позирають на дорогу. Нарешті показався третій.…


 Copyright © 1922-2023 "Перець"