Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1995 №10 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1995 / № 10 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1995 №10 Сторінка 4. Мал. О. ГУЦОЛА Ви ж одужуєте, а у вас такий сумний настрій!.. Мал. А. ВАСИЛЕНКА Не в кам’яному віці живемо, панове! Ми дружно повернулися у мідний вік. У той самий енеоліт, що вже пережили колись наші предки. Проте якщо ті нишпорили лісами та горами в пошуках мідного колчедану чи мідного блиску, аби з нього видобути метал і змайструвати замість камінних мідні наконечники списів, то сьогоднішні старателі вже ганяються за готовою міддю. Харківське акціонерне товариство «Південкабельмет» (колишній завод «Південкабель») для новоявлених металістів своєрідний Клондайк. Тут гори зливків, дротів, кабелю, котрі наморочать голови не одному шукачеві. Дилетанти цуплять метрами, крадькома перелізши через шпарину в паркані. Боси на дрібниці не розмінюються підкуповують, шантажують, махлюють і в результаті вивозять тоннами. Торік з заводського складу потягли 981 кілограм міді, а через кілька місяців десяток славних представників Кавказу загнали на подвір'я КамАЗ та й завантажили серед білого дня 10 тонн зливків. А на «чорному ринку» за одну тонну тої стратегічної сировини відвалюють не одну тисячу доларів. Керівництво АТ давно збагнуло, що сидить хоча й не на золотій горі, однак і цей кольоровий метал не гірший від жовтого. Якщо, звичайно, уміючи взятися за справу. Президент товариства І. М. Проценко розуміє це краще, аніж будь-хто. Через те й змінив потихеньку Іван Макарович крісло простого директора державного підприємства на президентський портфель. Історія не донесла факту, кому саме першому стукнула в голову ідея хутенько приватизувати мідні гори в Харкові, але з 1991 року завод невпинно почав випручуватися з державних лещат і перетворюватися на таку собі сімейну приватну фірмочку. З благословення директора на підприємстві створюється ще одне акціо- нерне товариство під милозвучною назвою «Кобза». Очолив його заступник директора, Проценків зять С. О. Кулик. Через рік обом родичам здалося, що одного паразитичного наросту на тілі виробництва замало, і «Кобза» родить нове товариство з обмеженою відповідальністю «Кобза-сервіс ЛТД», в якому серед співзасновників усе той же Кулик, його брат Ігор Олександрович та вірна дружина директора заводу. Згодом на світ з’являється ще й таке собі українсько-буркінійське СП «Лідіс ЛТД», творцями якого стали невтомний, винятково працьовитий Сергій Олександрович і другий Проценків зять, громадянин сонячної африканської країни Гіра Абду Карім, котрому перепадає не мало, не багато всього ЗО відсотків статутного фонду, а отже, і акцій. Як…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"