Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1995 №13 Сторінка 2

Журнал Перець 1995 №13 Сторінка 2. що ти гово- Анатолій ГОРБІВНЕНКО. м. Сміла. з села Білозір’я, що поблизу Кажуть, що в тому селі усе є. навіть підмітив у дворі літа-второпав, якого, бо з-за хати купу-Смі-зеле-б ви Мал. О. КОХАНА колгоспу, мовив голо-повільним у долоні підтримав, У Смілі є все Як би там не галасували, як би не репетували щирі недруги ринкової економіки, а ми таки, хоча й з великими потугами, до ринку все-таки тюпаємо. І навіть учимось користуватись ринковими відносинами якомога змістовніше, ефективніше. Вийдіть на ринок там є все. Нещодавно вав розсаду помідорів у місті ла, що на Черкащині, а мені ний пучечок загорнули... у що думали? У виборчий бюлетень по виборах Президента України! І правильно. А чого ж пропадати даремно дефіцитному паперу? Він он який дорогий. Щоправда, бабуся була не скупа, як і всі на Смілянському ринку, дала ще три бланки. Щоб не допитувався, де взяла. Я так собі поміркував: мабуть, та бабуся Сміли. Хтось ка. Не саме крило виглядало. Може, в когось ще від війни «мессершміт» лишився, а може, вже сучасного пригнали. Про всяк випадок. То чого вже дивуватися появі на ринку виборчих бюлетенів? Крім того, вони не погашені. Ні штампу, ні підпису члена виборчої комісії немає. Так що галасувати не варто. До того ж Президента ми вже вибрали того, що треба. Правда, подумалося де ж стільки треба бюлетенів надрукувати, щоб і виборцям вистачило і для... базару залишилося. І ще одне. Коли бабуся продавала помідори, то важко зітхала. «Жаль, казала, що зірвалося опитування нашого народу на предмет кому він більше довіряє: Верховній Раді чи Президенту». Чому ж? питаю. Хіба погано, що все миром владналося? Так то воно так. Але це б знову бюлетені чи анкети випустили. Було б у що наступного року розсаду загортати. відчубучили, звідти й не Урочисте засідання правління, присвячене черговій річниці нашого колгоспу, оголошую відкритим! ва Сидорчук і обвів поглядом присутніх. Ура! ляпнув фуражир Семен. Але його ніхто не бо правління колгоспу це не сесія Верховної Ради, тут ляпати без діла не прийнято. Свято треба провести по-новому. Щоб запам'яталося. Давайте за взірець візьмемо відзначення 70-річчя «Артека». Ну й гарно! Ну й пишно! не міг нахвалитися голова. Щось я з тим «Артеком» не второпаю, вставила й свої п’ять копійок доярка Настя. Ні я за свій вік, ні мої діти, і ось вже онуки, в ньому не були. Не чула, щоб туди чиясь дитина із села або хоч з району потрапила. А вони таке свято наче вся Україна вилазить. Цить, Насте, риш! присадив її Сидорчук. Ти, Насте, як тепер кажуть, «перепрошую», в історичних датах ще темна, втрутився в розмову голова ревізійної комісії дядько Мусій. «Артек» табір міжнародний, значить, він для міжнародних дітей. А нашим на роду написано пасти корів, рвати траву кролям. Чого…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"