Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1995 №15 Сторінка 5

Журнал Перець 1995 №15 Сторінка 5. Мал. О. МОНАСТИРСЬКОГО Ь ПЛЮС Микола БОСАК. «Ко-плкк Щоб в дусі і поставила начальством Вся держава стала суцільною академією нікого й на три букви посла- Мал. В. ЛИТОВЧЕНКА Ну й ціни, хоч роботу кидай! Що, сокіл? Ні, «Беркут»... БІДНЬОЇ ПОРИ, жінки тіль-ки-но подоїли корів, а цідилок ще не встигли й прополоскати, у селі сталася новина. Дорогою з гори від райцентру спустилася дивна валка. Попереду їхала «мигачка» ДАІ, за нею «Мерседес» із представником прези-дентової адміністрації на цій місцині, за ним «бобики» з начальством районних відділків культури і освіти, а вже позаду автобус із оркестром. Досягши дитячих ясел, колона зупинилася. Через якусь там хвилину-другу-третю, духовий оркестр ушкварив такої польки, що навіть у сімдесятирічної з гаком баби Харитини давно вже не литаті ноги самі до танцю просилися. Діти, яких по обіді ледве вклали на «тиху годину», приплюснули носами до шибок, спостерігаючи раптову розвагу. Оскільки оркестр у селі грав лише на похоронах колишніх, а зранку ще всі вони були живі, то музика подіяла на людей ніби чари Кашпіровського, Чумака і Марії-Стефанії разом наслані. Діди з недокрученими самокрутками, а молодиці з підтиканими спідницями, не давши їсти навіть свиням і птиці, галопом поспішали до дитясел, щоб нічого не прогавити. Тут уже, як реактивні, крутилися голова колгоспу і такий самий голова сільської Ради. З поля, прямо від комбайнів і тракторів, привезли запилених і замащених механізаторів. Із ферми приконвоювали безпосередньо від творчого процесу в не дуже білих халатах доярок. Усі звернули увагу на те, що вивіска «Дитячі ясла «Ромашка» була запнута ........... ..... її тільки й прив'язаним шматком тканини де доп'яли в наш час? з довгим шнурком. Вихователька вивела півколом перед районним семірко вмитих з витертими носиками дітей. Ще трьох у сповитку няні винесли на руках ото й усе нове покоління, що на нього розстаралися селом. Коли голова колгоспу показав начальству, що всі до останньої ляльки зібрані, наперед виступив представник прези-дентової адміністрації на цій місцині, і Мал. В. МИЛУТКИ Мал. О. МОНАСТИРСЬКОГО А я вчора взяв о-ось таке інтерв'ю!.. хоч у руках тримав списаний папір, усно виголосив: Дорогі па.., товар.., громадяни! Сьогодні ми зібралися на знаменну подію. Сьогодні відкривається ще одна в нашому районі й області академія, якою продовжується історичний процес академізації незалежної України. Ганьба! Геть! Слава! крикнув усе підряд колгоспний електрик Іван, який один з села випадково свого часу побував і наслухався на мітингах у Переяславі та Києві. АКАДЕМІЗАЦІЯ ВСІЄЇ Від того вигуку президентів представник смикнувся, ніби Іван тицьнув його оголеними електродротами, але нічого не сказав, лише смикнув за шнурок, прив’язаний до тканини. Оркестр гримнув туш. Запиначка впала і замість вивіски «па.., товар.., громадяни» побачили нову: «Дитяча академія «Ромашка». Виступали представники з району. За ними про щось говорили ще й місцеві керівники. Можна було розібрати про роль академізації в житті окремого села, всієї незалежної України і, звичайно, про подолання економічної кризи та підвищення добробуту населення. Доки там спереду промовці червоніли від напруги думки і оркестр…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"