Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1995 №03 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1995 / № 03 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1995 №03 Сторінка 2. ут Ш! Професію шахтаря безпечною не назвеш аніяк. Сумна статистика підземних трагедій переконливе свідчення цьому. Та гірники донецького шахтоуправління «Жовтневе» одного дня ризикували життям вже на поверхні і прямісінько біля адмінбудинку свого вугільного підприємства. Цвьохкали постріли, дзижчали кулі, і команда «Лягай!» була найбільш підходящою. А коли перестрілка вщухла, шахтарі підвелися, обтрусилися, закурили і повели розмову на тему: чому це група захвату скручувала у баранячий ріг п'ятьох здорованів безпосередньо біля їхньої контори? Іншого місця мало, чи що? Вони тоді й гадки не мали, що серед заарештованих того дня виявились також директор шахтоуправління Ю. Бєломєстнов та заступник головного інженера М. Денисов... Отже, хабар у особливо великих розмірах. Зізнайтеся коли чуєте таке словосполучення, уява відразу малює самоскид, який темної ночі вивалює купу грошей на чиємусь подвір ї. Та в реальному житті все значно прозаїчніше. Приміром, той же заступник головного інженерам. Денисов повідомив директорові шахтоуправління «Жовтневе» Ю. Бєломєстному, що мале приватне підприємство «Еланта» дуже хоче взяти кредит у банку під гарантію вугільного підприємства. Юрій Олександрович погодився, бо мова насамперед йшла про 7 тисяч доларів, обіцяних йому особисто і посередникові (заступнику інженера) за позику маловідомому підприємству 3,5 мільярда карбованців. Сказано зроблено. Службовців донецького філіалу банку «Відродження» чомусь не насторожило те, що під гарантійним листом був підпис лише самого директора шахтоуправління, і «Еланта» отримала свої мільярди. Та коли час розплати настав, виявилося, що МП неспроможне повернути кредит. Остаточно у цьому переконавшись, банк почав вимагати гроші від гаранта. Але шахтоуправління й раніше мало певні фінансові труднощі, а на той час навіть не могло відшукати Павло КУЩ. м. Донецьк. Мал. А. ВАСИЛЕНКА Сірі коштів, аби виплатити гірникам затриману зарплатню. Якби ті дізналися, що директор позичає мільярдами... Тому Юрій Олександрович наважився на рішучі і навіть круті заходи. А саме півдесятка найнятих ним співробітників однієї з фірм почали переслідувати директрису «Еланти» і вимагати негайно повернути заборгованість. Однак жінка божилася, що не лише не має таких грошей, а й взагалі є підставною особою у цій історії. Тоді директор викликав незговірливу директрису до себе у службовий кабінет, аби не тільки грюкнути кулаком по столу. Та, власне, навіщо цей застарілий метод переконання, коли є п'ять найманців, які й чортові роги в бублик скрутять. Вони взяли жінку під білі руки, вивели…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"