Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1995 №19 Сторінка 3

(Гуморески)
Журнал Перець 1995 №19 Сторінка 3 - Гуморески. Мал. А. ВАСИЛЕНКА ГУМОРЕСКА стій: Небезпечна зонді БЕЗ КОКАРДИ А майбутнім вдовам ви робите скидку? Мал. В. АДАМОВИЧА СКІЛЬКИ МОЖНА ПОВТОРЮВАТИ ЦЕ У Же КВАРТИРА 1 иш ВИ РОБИТЕ ПіСОЯ РОБОТИ ? ІІІІІІІІІІИІІІІІІІШІІІІІІІИІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШаШМЖШШвЖИЬіЙазЖ'іевк.іїї Мал. О. ГУЦОЛА У ринок я увійшов дуже просто. Дехто стверджує, що для цього потрібні десятиліття. Інші теж налагоджують комерційні стосунки вельми складно, нерідко через місяць другий вилітають в трубу. А я як увійшов то увійшов. А почалося, вибачайте, з дурної випивки. їхали якось у поїзді в одному купе з молодиком, посиділи, почаркували. Потім він зійшов чи то в Бердичеві, чи то в Козятині. І переплутав, дурепа, черевики: одного надів свого, другого мого. Не помітив навіть, що різних кольорів були. Я, правду кажучи, спочатку теж не розібрав: впору й мені взувачка прий-шлася. Це вже вдома дружина накинулася: Що ж ти, цапе нестрижений, бурчить, з командировки привіз? Один черевик коричневий, луганської фабрики, а другий чорний львівських кооператорів! Що ж тут робити? Адреси, навіть імені того нерозторопного попутника в поїзді я не запам'ятав, а тому даю оголошення в газету. Так і так, пишу, незнайомий друже, переплутали ми з тобою в Козятині чи в Бердичеві взуття. Шли мені мого правого черевика, а я тобі твого правого. Питаєте, що з того вийшло? А от що. Уже через місяць на мою адресу надійшло 46 правих черевиків! І не лише з Козятина та Бердичева. Надходили посилки навіть з Воркути. Причому жодного схожого не було на того, який загубився у поїзді. Заправив я назад прохання в газету: «Не шліть більше черевиків, пишу, вистачить по зав'язку»... Ага! Значить, заштабелював я ці праві черевики у кладовці і почуваюся, як мішком з-за рогу прибитий. А дружина буркотить: Що ж ти,…


 Copyright © 1922-2023 "Перець"