Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1995 №21 Сторінка 3

(Гуморески)
Перець 1995 №21 Сторінка 3 - Гуморески. І -ч і . й«-л л гй - ? І щ4« Мал. О. ГУЦОЛА Павло КУЩ. м. Донецьк. ГУМОРЕСКА Говорить Лопушанськ! За місцевим часом зараз близько дев'ятої години і кілька хвилин. Передаємо останні вісті. Приємна звістка надійшла з виробничого об'єднання «Лопухтранс». У вересні майже всі працівники об'єднання отримали зарплату за квітень місяць. З цієї нагоди відбулися урочисті збори під гаслом: «Жити стало краще, жити стало веселіше». Адміністрація пообіцяла видати платню за травень і червень ще до кінця нинішнього року. Економічна криза відчувається скрізь, в тому числі і в санепідемслужбі. Через відсутність потрібних отрутохімікатів у акціонерному товаристві «Дранг нах вестен» розплодилися миші. Як свідчить акт на списування, миші з'їли п’ять тонн пшениці «Скіф'янка», шість мішків цукру, разом з мішками й зав'язками. Три бідони меду разом з бідонами. Випили десять літрів спирту і півцистерни бензину. Культурна хроніка. У Лопушанській бібліотеці відбувся вечір: «Тарзан, Джеймс Бонд, Анжеліка, пані Монсоро герої нашого часу». Для молоді проведено конференцію на тему: «Напівзабуті письменники Коцюбинський, Нечуй-Левицький, Чехов, Панас Мирний». Відрадно, що молодь дещо знає про цих майстрів слова. А один сучасний ерудит навіть прочитав напам'ять уривок з класики: «У лукоморья дуб зеленьїй В тумане моря голубом Додолу верби гне високі И лучше вьідумать не мог». Спорт. Минулої неділі Лопушанська футбольна команда «Лопух» приймала «Будяк». Основний час На коняку грошей не вистачило!.. Першим застрайкував внутрішній голос. Мої вимоги, старий, ти давно знаєш, по-панібратському поплескав він мене по плечу. Отож, даю тобі добу на роздуми... Зізнаюсь, мені заціпило від несподіванки, але я таки не звернув уваги на цей ультиматум. І даремно, бо невдовзі без будь-якого попередження застрайкували руки. Причому одноголосно, бо відразу всі десять пальців стислися в кулаки і не мали бажання мені підпорюватися. Щоб вивести їх із заціпеніння, довелося вдатися до примітивної провокації ногою я відчинив шафу, де стояла резервна пляшка «Горілки з перцем». Та руки мужньо витримали випробування, бо не стали звично і енергійно потирати одна одну і тягтися до приманки, а вперто мовчали, мов води у рот набрали. Зате дуже голосно забурчав шлунок, вигукуючи свої економічно-гастрономічні вимоги. А потім взагалі розперезався, бо після оголошення безстрокового страйку і виставлення своєрідних пікетів, почав крити мене останніми словами. Чого я тільки не почув про себе!.. Отож, аби трохи втихомирити або задобрити грубіяна, я знову не відмовився від традиційних методів. А саме: зубами ліквідував пробку на пляшці і зробив кілька ковтків. Не знаю, чи шлунок обурився, чи просто сп'янів, але після пробіжки до туалету я тихенько…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"