Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1996 №08 Сторінка 4

(Гуморески)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1996 / № 08 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1996 №08 Сторінка 4 - Гуморески. Мал. О. КОХАНА КОНВЕРТОВАНІ ДУМКИ ф Прикмети райського життя: голі, босі... ф Колись душила тоталітарна система, тепер податкова... ф Колишні маленькі радощі стали вже великими... ф І виходячи з окопів, треба витирати ноги. ся Якщо ворог не здаєть-може, його не існує? Микола ЛЕВИЦЬКИЙ. Іду на роботу. Звичайний тролейбус. Звичайні люди. Звичайна штовханина. На повороті стрижений здоровань добряче вперіщив під бік терплю. Якийсь інтелігентик в окулярах нахабно тупцює по моїм черевикам я йому теж наступаю на його «адідаси». Ззаду штовхають, з боків тиснуть, спереду лаються, але ж їдемо. Тільки-но влаштувався трохи, як нова хале ГУМОРЕСКА па тітка з віником почала дошкуляти: пхає та пхає його в обличчя. Не витримую, кажу єхидно: І чого б ото я перся з мітлою в громадський транспорт? Вже б сідала на неї та й летіла, куди треба... Інтелігент пхикнув розумію, мовляв, тонкий гумор і трохи відступив від моїх ніг. Зате відьма з віником тільки й чекала, видно, щоб хтось її зачепив. За якусь хвилину я вислухав від неї найви-черпнішу інформацію не тільки про свої інтелектуальні здібності, характер, вираз обличчя, а й про вірогідне ставлення до мене моєї дружини та можливих дітей. Як і годиться, у відповідь і собі скупо охарактеризував її зовніш- ть і дав слушні поради, як жити далі. Отак і поспілкувалися. Словом, все, як завжди. Люди як люди, тролейбус як тролейбус. Нормально їдемо. Аж оце на наступній зупинці проштовхується до салону такий собі непримітний чолов'яга і вперто намагається пробитися до мого закутка. Стрижений здоров'яга, що вже відвоював собі невеличку територію, трохи розвернувся і причавив його до поручня. Ще й гаркнув молодецьки: Куди преш, кореш, затопчуть!.. Вибачаюсь, несподівано дуже чемним голосом відповів той. Але чи не будете ви так ласкаві трошки відступити вбік, то я й пройшов би вперед, щоб не заважати іншим. Був би вам дуже вдячним за те... Здоровань аж закляк від несподіванки і отетеріло відступив у бік, пропускаючи нового пасажира. В салоні ж від отих «будьте ласкаві» та «вибачайте» раптом так тихо стало. Це ж коли в тролейбусі та ще в час «пік» отаке почуєш? А незнайомець вже тітці з віником пропонує: давайте, мовляв, пані, я вам ваш букет потримаю, мені тут збоку зручніше з ним буде. Відьма від того «пані» аж зашарілася раптом, погарнішала наче. Новий пасажир тим часом одному посміхнувся, другому порадив, як краще стати, з третім місцем помінявся...…
 Гуморески

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"