Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1997 №11 Сторінка 10

(Описки самоописки, Усмішки)
Перець 1997 №11 Сторінка 10 - Описки самоописки, Усмішки. Беріть, що хочете! Тільки, не дай, Боже, розбудити цю дитину. Описки самописки ЕСЕТСТЬ. СУПЕРМЕНІ. ВИСТАВА «ХВАТАННЯ НА ГОНЧАРІВЦІ». СПОЖУВАЧ. ФОТОМОРДЕЛЬ. ПАРАСОНЬКА. АКЦІОЖЕРНЕ ТОВАРИСТВО. Іван ТОКАРЧУК. ДЕРЕКЦІЯ. ЖЛОБОДЕННЕ ПИТАННЯ. НАХАПСТВО. ПІДЛАПУЗНИК. Дмитро СОЛОДКИЙ. Дорогі батьки міста Харкова! З радістю повідомляю вам, що я знову завагітніла. Тільки прошу не лякатися. А то ще подумаєте, що я натякаю, що батьки мого дорогого міста мають якесь відношення до мого Петруся. (Має народитися хлопчик. Я йому ім'я вже підібрала. Правда ж гарне?) Це буде в мене вже четверта дитина. Перший у мене хлопчик. Рональд. Розумний такий. Я його на честь американського президента назвала. Тоді така мода, було, пішла. Наші хрестили хлопчиків на Рональдів і повідомляли президентові США. А той слав вітання і усілякі подарунки. Але я поспішила трохи. Не сподівалася, що на наступних виборах у тій Америці переможе Клінтон. А то був би в мене Білл. Другого назвала Мишком. На честь Горбачова. Пам'ятаєте, Михайла Сергійовича. Батька «перебудови». Але я тепер кажу, що ім'я дала не на честь Горбачова, а на честь Грушевсько-го. Теж, до речі, Михайлом Сергійовичем був. Бо перший і останній союзний президент навіть листівки без марки не прислав. У нього саме тоді «процес пішов» не до наших дітей було. А третя у мене Марія. Назвала я її... І не вгадаєте. Назвала я її на честь своєї рідної матусі. А ви, думали, що я називаю дітей тільки іменами президентів? Помиляєтеся. Я и ім'я Петрусь вибрала не даремно. Дід у мене Петром звався. Так що не забуваємо ми з чоловіком, чийого ми роду-племені. Чому ж я тоді до вас пишу і від важливих державних справ відриваю? Оце минулого року у новорічну ніч народилося у нашому рідному місті дитя. Так йому виділили однокімнатну квартиру. Ми пораділи за його батьків і за вас теж. Щастить же людям! Турбуються у Харкові про підростаюче покоління. А потім з чоловіком поміркували-поміркували і вирішили хіба ж ми гірші людей? Хіба ми не можемо нашому індустріальному місту теж подарувати у новорічну ніч немовля? Чоловік у мене покладливий. Не комизився. Одне слово, все у нас нормально. За планом у новорічну ніч чекаємо на Петруся. Але тут газети написали, що дівчинці, яка народилася…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"