Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1998 №07 Сторінка 11

(Вітаємо ювілярів, Казки)
Журнал Перець 1998 №07 Сторінка 11 - Вітаємо ювілярів, Казки. Вітаємо! В одній казковій країні, яка переживала перехідний період від однієї казкової формації до іншої, жив собі, був собі Працелюб Іванович. І була в нього чарівна дружина Удача Петрівна. Працелюб Іванович цілком виправдовував своє Ім’я любив працювати і робив це вміло і кваліфіковано. Але часи настали такі, що сумлінна робота Працелюба Івановича не наповнювала споживчий кошик сім’ї навіть на чверть. Та ще й зарплатню то затримували на півроку, то зовсім не платили. А жінки якісь дивні люди вважають, що їсти треба щодня, та й голими ходити не хочуть: не в Африці, мовляв, живемо, треба, як вони висловлюються, «щось І на зад кинути*». І чарівна дружина Працелюба Івановича їла свого чоловіка, як іржа залізо: Ну, що ти за мужчина, йолі-палі! Не можеш навіть прогодувати мене! * Та хіба я, сонечко, винен? Усім важко. Оно у ближньому зарубіжжі шахтарі уже разом з дітьми під землею у шахтах голодують! Ти мені МАСТОДОНТ Вечірня казка для дорослих теленовини не розказуй! Оно сусіда наш Крутій Варварович Повчило як живе! Щоранку рафаелло їсть, не-скафе з пташиним молоком запиває. Так вів же злодій, кримінальний елемент! А я чесний, порядний, совісний. Кому потрібна твоя чесність і порядність. Де ти бачив зараз Г чесних і порядних? Такі, як ти, мастодонти, давно повимирали. Не повимирали, кицічко, не побубонів Працелюб вимирали! Іванович, не знаходячи слів, щоб спростувати жінчині аргументи. зо- От Ану тебе всім! кину бе к бі-совій матері і перейду до Крутія Вар-варовича. Він давно на мене око поклав, клинці підбиває. І самотній зараз, солом’яний удівець. Дружину свою Зону Вертухаїв-ну другий рік як покинув. Ну що ти таке говориш, пташечко? Ти ж його не любиш. У нього ж рот слинявий і бурулька на носі. Ти ж мене любиш. І я тебе люблю. Г. 4 З «люблю» каші не звариш і сукні не пошиєш. Ах, жінки-жінки! Звідки в них тільки береться та житейська мудрість? І що ви думаєте? Кинула таки Удача Петрівна чорнобрового Працелюба Івановича і перейш-арва- а драматична, Л.’.’.'.’АЧ-. в ла до слинявого Крутія ровича. Тут і казці кінець. Бо ситуація вже не казкова шекспірівська. На добраніч, дорогі читачі дяді й читачки тьоті! Хай вам нас-ниться, що Удача повернулася до Працелюба, а Крутій повернувся до Зони. Як 1 належить бу-ТИ. Ж ж й йй Поки боюсь, що це тільки сой що. Всеволод НЕСТАЙКО Г* т. № 5Ж ЮГ V л * '. зд-кд-іЖКйк.’ І » . .4.» Усяка всячина Мал. А. МУЗИКАНТОВА гаряча скга ХОЛОДНА » С Ь- 4 2 5 І і 7 V. ? X А ь ,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"