Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1998 №04 Сторінка 12

(Казки, Словничок жартівничок)
Журнал Перець 1998 №04 Сторінка 12 - Казки, Словничок жартівничок. Вечірня казка для дорослих ВСІ ви, звичайно, знаєте казку про Алі-бабу і сорок розбійників. А от казки про Бабу Галю і сорок розбійників ще не знаєте. Так от слухайте. Жила собі була собі Баба Галя. І жили собі були собі сорок розбійників. Баба Галя займалася дрібним бізнесом, їздила «човником» у зарубіжжя, там купувала, тут продавала крутилася, як тріска в ополонці, у цьому шаленому ринковому но-восвіті. Важко жила. А сорок розбійників нікуди не їздили. Вони «наєжджали»! На Бабу Галю і на таких, як вона, дрібних «бізнесменів», а точніше «бі-знесвуменів», тобто баб (герої!). І жили без проблем. Легко, гарно жили. Сиділа якось Баба Галя увечері перед телевізором, давилася серіал «Уокер техаський рейнджер». І дуже їй подобалося, як той Уокер вимахував ногами, б’ючи по щелепах різних нехороших злочинців. От би і мені так! зітхнула Баба Галя. І раптом Уокер з екрана на неї глянув і каже: А чого ви, мем, тушуєтесь? Баба ви при здоров’ї. Ноги у вас, дай Боже кожному, мо-гучі, треновані. Скільки ви тими ногами попоходили, тягаючи той важезний товар із зарубіжжя!.. Давайте я вас навчу! Приходьте до мене у телесеріал! Чого тільки у казках не буває! Особливо, коли непереливки, безвихідь. Почала Баба Галя ходити ночами у теле- Мал. О. МОНАСТИРСЬКОГО Усяка всячина ЩО ДЛЯ ЦЬОГО ПОТРІБНЕ... До відомого канадського письменника-гумориста Стівена Лікока часто приходили літератори-початківці за порадою - усім хотілося вивідати в уславленого співвітчизника, в чім секрет такого великого його успіху. Лікок, не відмовляючи претендентам на літературну славу задовольнити їх цікавість, завжди відповідав коротко і ясно. - Писати смішні речі, - казав він, - зовсім не важко. Все, що вам для цього потрібно, - це тільки ручка і якомога більше паперу. А коли, підбадьорений такою настановою, кандидат у письменники згідливо кивав головою, Лікок додавав: - Еге ж, писати - зовсім не важко. Єдина заковика - це щоби бодай хоча щось приходило в голову. ПОЗДОРОВЛЕННЯ У місті Торрансі (США) квартирні злодії розгорнули таку бурхливу діяльність, що врешті-решт начальник міської поліції поплатився своєю посадою: його, як неспроможного зарадити лихові, замінили іншим. На новопризначеного поліцейського шефа покладалися великі надії; від друзів та знайомих була ціла 'купа…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"