Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1998 №04 Сторінка 9

(Злізайте приїхали)
Журнал Перець 1998 №04 Сторінка 9 - Злізайте приїхали. ' у № у: Я 37 М' № А-, V* й; Ні, дуже повільно бігаю. «Якби радгосп зробив прорідження лісосмуги, тоді було б менше наїздів машин на дерева». (З райгазети). Ж ДА'Ч ксіра. Тому зря інспектор матюкався і грозив мені жезлом». (З пояснення водія). КРУТНИ Розмовляють двоє «нових українців»: Миколо, був я не давно в Києві і сильно влип. А що трапилось? Врізався у коня з мужиком. «Мере» на шматки, сам в лікарню, а ще штраф такий припаяли! А мужик з конем як? Та як! Що з ним станеться... Він же бронзовий. Пам’ятаю, такий... з булавою... ШВИДКІСТЬ Петре, що з ногою ? Потрапив у автомобільну аварію. Мабуть, швидко їз- СПЕЦІАЛЬНА СМУГА Молода жінка скла дає екзамен з правил дорожнього руху. Інспектор запитує: Скажіть мені, а що означає оця біла смуга посеред дороги? Це, мабуть, смуга, по якій повинні їздити велосипедисти. ФОТОГРАФІЯ Автоінспектор зупиняє машину: Ваші права. Будь ласка! А фото у вас якесь дивне... Чому дивне? Нормальне фото! Ось і я на ньому третій зліва у нижньому ряду. Записав М. ЗАЄЦЬ. «Продається «Запорожець» на ходу. Правда, без коліс». (З оголошення). «Я случайно наїхав на сусідську овечку. Я думав, що то баран». (З пояснення). «Коли мене остано-вив автоінспектор, я ос-тановився посеред калюжі. Інспектор був у туфлях і не міг до мене підійти. У калюжі я ос-тановився не спеціально. Просто у мене вне- запно заглох мотор. А завожуся я тільки з бу- і? «Я не почув, як мені свистів сержант. Це случилось тому що во первих я їхав з бані. у мене заклало вуха. А во вторих у міліціонерів зараз маленька зарп лата. Тому вони і свис тять тихенько». (З пояснення мотоцикліста). «Три дні тому я орав город бабі Веклі. Вона пригостила мене самогоном. Після того я два дні не пив. А що є запах, то усі притензії до баби. Я не знаю, що то у неї за технологія». (З пояснення тракториста). Зібрав С. РАДЧЕНКО. автобусній зупинці. Весняне сонечко раптом хмару. Війнув прохолодний вітерець і я то й чхнув. Не така вже й значна подія, розповідати. Але тут до мене підійшов «МП «Мікроб» - усміхнутися я. І Я стояв на сховалося за чхнув. Чхнув, щоб про неї чоловік з голубою пов’язкою на рукаві, встиг я прочитати на ній напис. - З вас гривня! - дістав він авторучку і пачку квитанцій. - За що? - здивувався я. - Ну ви ж чхнули? - Чхнув. - Значить, платіть гривню. - Не розумію... - А що тут розуміти? Ви чхнули. У повітрі стало більше мікробів. А це означає, ви завдали атмосфері нашого…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"