Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1998 №04 Сторінка 3

Журнал Перець 1998 №04 Сторінка 3. Мал. Г. МАИОРЕНКА На конкурс ДУМКИ РЕЧЕЙ КЛЮЧ: - Наукових знань не маю, Але завжди щось відкриваю. ДВЕРІ - Наш рух обмежують завіси. Питається: - На біса? РОЗВІДНИЙ КЛЮЧ: - Я мандрую від гайки до гайки, І розводжусь без зайвої лайки. Іван САВЛЮК. смт Пісочин Харківського району Харківської області. ВЧЕН ИНИ Радіє батько і щаслива мати: Приїхали сини відпочивати, їх батько просить: «Хлопці, не сидіть, Мені порізать дрова поможіть!» Історик мовив: - Я вам не кріпак. - А я,- біолог каже,- не ішак. - І я не робот,- фізик одказав. ...Ученим світ сьогодні став. Василь ДОМЧИМ. м. Житомир. кажу вам чесно, що оо-ротьба дона Кіхота з вітряками і бурдюками зі столовими сортами вин з точки зору фахівця контрольно-ревізійного управління несе в собі ознаки фінансового шахрайства. Я не хочу кинути тінь на чесність ламанчського ідальго, але комусь там було вигідно списати пару десятків декалітрів сухої «Ямальвазії» і технічну несправність млина на мандрівного лицаря, який буцім мав довідку від психіатра. Автор роману був солдатом і, як всякий справжній письменник, любив перекинути чарку-другу. Отож місцеві бізнесовці умовили рядового Серван-теса подати громаді господарські махінації у вигляді збитків від неосудного дона Кіхота. І потім з написаного дуже потішалися, й регочуть досі. Але... Повторюю, у КРУ до таких романічних витівок підходять інакше. Приміром, ревізією діяльності відкритого акціонерного товариства «Яворівський завод залізобетонних конструкцій» виявлено: підприємство відпустило Львівському ремонтно-монтажному комбінатові через якусь людину на прізвище Процик бетонні плити і розчин. Усього на 981 гривню. Доручення, щоправда, відзначалося візуальними вадами: не мало кутового штампу, адреси підприємства, паспортних даних особи-одержувача. Зате плити і розчин бу ли першосортні. І це з точки зору яворівського директора І. М. Добоша, мабуть, робило оборудку у середньому більш-менш нормальною і законною. Минуло біль-ше року. Оті 981 грн. ніхто їй не дає, не над-силає, не перера- У ховує. І рахуються вони у дебіторській забор гованості. Мовляв, і у Львові на що видатний культурний центр! трапляються часом серед бізнесо-вців паскудні негідники. Щоправда, до Сервантеса яворівці не вдавалися, художній опис господарських подвигів не запрактиковано. І добре, що вони цього не зробили. Бо пошилися б у дурні. Річ у тім, що у Львові нема паскудних негідників. І це підтверджує обласне управління статистики. Офіційним листом. У ньому сказано, що «Львівський ремонтно-монтажний комбінат»…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"