Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1998 №08 Сторінка 4

(Кримінальні сюжети)
Журнал Перець 1998 №08 Сторінка 4 - Кримінальні сюжети. » ЯЛЙ Мал. Л. ТЕЛЯТНИКОВА САМ СЕБЕ ВКРАВ Про подружжя Кас’яненків далеко не завжди можна було сказати, що живуть вони в мирі та злагоді. Траплялось, що будинок на Задорожній, 18 аж трусило від сімейних скандалів, і сусіди змушені були міліцію викликати, аби втихомирити Петра Миколайовича та Світлану Степанівну. Але, як би там не було, а прожили вони під одним дахом аж двадцять два роки. І ось на двадцять третьому взяли чоловіка сумніви: а чи справді кохає його дружина, а чи не байдужа вона до нього? І вирішив він свої сумніви перевірити. Дві ночі не ночував дома, а тоді взяв і зателефонував своїй дружині, вірніше, зателефонували вони вдвох із другом, який повідомив жінці, що її чоловіка викрадено. І якщо вона негайно не покладе в умовлене місце за нього викуп сто п ятдесят гривень, то вже ніколи живим його не побачить. І що, ви думаєте, відповіла на те жінка? Вона сказала, що її чоловік і копійки не вартий, тому можуть робити з ним що завгодно. Образився Петро Миколайович, повернувся додому, потрощив меблі, а дружину побив так, що лікарі ледве її за кілька місяців до життя повернули. М. ЗАЙЧУК. м. Харків. ЩЕ ПРО КАВУ Про дивовижні властивості кави написано останнім часом чимало. І ось жителька Чернігова Оксана Віталіївна Стожар випадково відкрила ще одну властивість цього чудового напою. Якось уранці, готуючи собі каву, вона почула дзвінок у двері й пішла відчиняти. В квартиру увірвався чоловік, який, погрожуючи ножем, став вимагати гроші й коштовності. Оксана Віталіївна, відступаючи на кухню, побачила, як у каструльці закипіла кава, й, не довго думаючи, схопила її та вихлюпнула в обличчя злодієві. І поки той оговтався, вибігла на сходи до сусідів. Злодій втік, але не далеко. Міліція, яку викликали сусіди, затримала В. І. Грабаря на сусідній вулиці. Як з’ясувалося, на його рахунку до відвідин Оксани Віталіївни було ще два пограбування. В. соколюк. м. Чернігів. Народ збіднів. Так, це ми відчуваємо на власній шкірі. ЗУСТРІЧ ВІД!! УРНИ Коли у 3. І. Сербулова питали, ким він працює, Зіновій Іванович не без гордості відповідав: Санітаром! При цьому він ніколи не уточнював, що працює санітаром парків, підворіть, вулиць. Коротше, збирає порожні пляшки і здає по 3-5 копійок, чим заробляє собі на хліб і чарку. І от якось замайоріла перед Се-рбуловим перспектива розбагатіти. Одержати такі гроші, що і не снилися бідному збирачеві склотари. Перспективу цю намалювала Зіновію Івановичу досить інтелігентного вигляду жінка, Тетяна Анатоліївна, з якою познайомився він біля... урни. Жінка саме винесла повний кульок пляшок з-під горілки, а Сербулов тремтячими від радості руками заходився перекладати їх у свій кошик. Розговорилися. Жінка сказала, що цією проклятою склотарою в неї весь балкон захаращений і запропонувала Зіновію Івановичу, якщо він хоче, забрати її. Той, звичайно, зрадів і невдовзі прибув за вказаною адресою. Пляшок виявилось так багато, що довелося зробити кілька ходок.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"