Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1999 №05 Сторінка 6

(Коротко кажучи, Описки самоописки, Казки, Друже Перче)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1999 / № 05 / Сторінка № 6
Журнал Перець 1999 №05 Сторінка 6 - Коротко кажучи, Описки самоописки, Казки, Друже Перче. Мал. В. АДАМОВИЧА ОГІИСКИ-САМОПИСКИ РЕКЛАМНЕ ОГОЛОШЕННЯ. ГОДИНА ПИК. ДОШКУЛЬНЯТА. ПРИПИСНІ ІСТИНИ. Олексій АУЛОВ. БЕЗРИБІТТЯ. ТРИКОТАЖНА СУКНЯ. СУМОТНІСТЬ. ЩОКОВА ТЕРАПІЯ. ШКАЛЯР. КАНАТОХОДЕЦЬ. ХАМБУЛАТОРІЯ. Дмитро СОЛОДКИЙ КОРОТКО КАЖУЧИ Таланти закопують у землю зовсім не землекопи. Серед генералів перебудови - своя "дідівщина*. Підтягнути треба було б гайку і парламентському центристу, та не знали, яка у нього різьба: ліва чи права. Леонід ЗАЬАРА. Навіть щоб сісти, треба звестися з колін. буває, руки стискаються в кулаки, щоб не дати ляпаса. Якщо ти - скарб. 75 відсотків віддай державі. Виходив із себе, як із кабінету шефа. Олексій АУЛОВ. їхав Король у тролейбусі. Звичайно, коронованим особам не годиться їздити у міському транспорті. Але що поробиш, коли у Казковому Світі відбулася казкова перебудова, демократизація, капіталізація, твоє королівство ліквідували, приватизували, а тебе відправили на пенсію у шістдесят гривень... Добре, хоч проїзд для пенсіонерів-ветеранів безкоштовний. От і їхав Король у тролейбусі. А як їздять у міських тролейбусах, ви добре знаєте. Стоять, щільно притиснувшись одне до одного, як шпроти у коробці, і, коли входять або виходять, гармонія порушується, і виникають словесні дуелі. А якщо ти все життя, зручно розвалившись, їздив у власному екіпажі з кучером-шофером, то тобі особливо важко втриматися від першого пострілу. І Король не втримався. А щоб ти здохла, ворона! На ногу мені наступила! верескнув він якійсь дамі на високих каблуках. А тоді лайнувся на неповоротку бабусю: Ну, чого стала, корова?! Пройти не можна! І тут раптом хтось тихо-тихо прошепотів йому на вухо: Буде вам і ворона, Ва- ша Величність! Буде вам і корова! Король смикнув головою, але хто шепотів, не вгледів. «Хто це? знає, що я король...» тільки й май Вечірня казка для дорослих нула думка. І, наче у відповідь, почув знову шепіт: «Вічний Лицар!» Тут Королю треба було вже виходити, і він поштовхався до дверей. Була в Короля єдина втіха у житті королівська корона. Щовечора Король витягав її з торбинки, сам собі…
 Коротко кажучи  Описки самоописки  Казки  Друже Перче

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"