Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1999 №09 Сторінка 4

Журнал Перець 1999 №09 Сторінка 4. Мал. А. ВАСИЛЕНКА ВІРНІСТЬ Плаче жінка, бо, проживши З нею цілий вік, Не на жарти занедужав Рідний чоловік. Шепче жінці: Доживаю Вже останні дні, Тож признайся: чи була ти Вірною мені? В жінки сльози враз просохли: Признавайсь... Авжеж... Я сказала б тобі правду, А якщо не вмреш?! Леонід ГАЖАЛА. м. Біла Церква. ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ РОЗБІЙНОГО НАПАДУ 1. Не з'являйтеся на вулиці, як стемніє, намагайтеся також не висовувати з хати носа навіть удень. 2. Якщо вам все ж таки потрібно кудись вийти, то не одягайте дорогі та гарні речі, а ще краще, якщо ви взагалі не будете на себе нічого одягати. 3. Якщо у вас є авто обміняйте його на броньовик. 4. Не відчиняйте дверей переодягнутим у міліцейську форму пройдисвітам, тверезим сантехнікам, підозрілому типу, що говорить голосом вашого чоловіка, взагалі нікому! 5. На вікнах установіть грати чи хоча б просто позабивайте їх дошками. 6. Потенційні грабіжники можуть влаштувати прослуховування вашого телефону, тому періодично обривайте телефонний шнур. Олександр ПЕРЛЮК. сьогодні я буду дуже грішний... Мал. О. ГУЦОЛА ДОРОГИЙ ПЕРЧЕ! У нашому службовому закладі ми вчимося на акторів. Є у нас чимало складних предметів. Це і теорія мистецтва, і навчання майстерності... Але найважче нам дається наука виживання. Хоч такого предмету і немає в учбовій програмі, але життя примушує цю науку опановувати. Один тільки приклад: ми одержуємо стипендію тринадцять гривень, а за гуртожиток треба платити щомісяця п’ятнадцять. Нам кажуть, що і так мусимо дякувати за турботу, оскільки собівартість гуртожитку набагато більша. От і доводиться «зображувати» безтурботну посмішку, хоча на душі від цієї арифметики не дуже весело. М. ГЛАДЧЕНКО. м. Київ. Боже, як я люблю паскудні історії зі щасливим закінченням! І цим страшенно нагадую американців. Але сам собі, а для оточуючих нічого американського я не маю, хіба що суконні штани морської піхоти США, куплені відразу по закінченні останньої балканської війни. А решта у мене тільки наше, європейське: куртка від німців, сорочка від бельгійців, походження трусів, правда, засекречене. Добродії із «секондхенду», мабуть, навмисне приховують від конкурентів адресу гуртівні. Але я зовсім не про це, а про своє чисто заокеанське прагнення хепі-енду, чим дуже скидаюся на американців. Історія, про яку мушу розповісти, аби й читачі піднеслися духом і закуштували оптимізму, сталася ще 1993 року. Це легко запам’ятати саме тоді ми дійшли до того, що навіть останній партач серед гицелів був мільйонером. Пам’ятаю, 20 грудня того року виручали з криміналу слюсаря Гайдука. Дільничий подивився,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"