Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1999 №08 Сторінка 9

(Усмішки, Друже Перче)
Перець 1999 №08 Сторінка 9 - Усмішки, Друже Перче. а А * рР я * 1 І 0 А Сьогодні всі хочуть гроші з тебе здерти. Кому не ліньки! На кожному кроці намагаються в кишеню до тебе залізти. Тому я з роботи прямо додому. Бухнусь у крісло перед телевізором і почуваюсь у повній безпеці. Хоча останнім часом і тут пастки почали розставляти. Мало не на кожному каналі! І тут зрозуміли, що можна наївного глядача добре подоїти. Різних лотерей понавигадували, конкурсів понавлаштовували, вікторин пона-робили, в яких телеглядач може брати участь. Варто зняти телефонну трубку, набрати вказаний на екрані номер телефону і... лічильник почне відраховувати ваші грошики. Кожне слово, сказане вами, буде зафіксовано у рахунку, який негайно надішлють вам додому і якого ви не зможете не оплатити, оскільки за несплату вам просто відключать телефон. Воно, звичайно, можна і не хапатися за трубку, але надто вже спокусливі ті лотереї з конкурсами, надто примітивні запитання вікторин, щоб тут же не зателефонувати і не продемонструвати своєї ерудиції. Ну коли тебе, приміром, телезнавці з першого національного запитують, як звали куле-ментницю Чапаєва: а) Глашою, б) Зі-ною, чи в) Анькою? Або: хто є чоло- віком Алли Борисівни Пугачової а) Жерар Філіп, б) Філіп Кіркоров, чи в) Майкл Джексон? Хіба тут утримаєшся, щоб не зателефонувати за вказаним номером на телестудію і не поцікавитися, за кого тебе мають: за а) лоха, б) кретина, чи в) збіла? Запитаєте отак, пообурюєтесь трохи, і невдовзі рахунок одержите на десяток гривень плюс податок на додану вартість... Скажімо, я ставлюсь до подібних те-лефокусів приблизно так, як до запрошення пограти у наперсток. Не поспішаю називати по телефону свій улюблений кліп (дві гривні дев’яносто дев’ять копійок за хвилину), не кидаюсь замовляти улюблений фільм (три гривні за хвилину розмови). Не реагую на заклики телеворожки (три гривні з копійками за хвилину) вирішити всі мої фінансові проблеми, відвернути нещастя і навпаки, привернути кохання разом з удачею... Та коли раптом я почув по телебаченню, що відомий політолог усього за дві гривні сімдесят копійок за хвилину відповість на всі мої запитання не витримав. Ну, думаю, кілька гривень варті того, аби почути від фахівця компетентну відповідь на запитання, що мене хвилює. Набираю номер телефону телестудії. Жіночий голос, привітавшись, цікавиться моїми анкетними данними, місцем роботи, соціальним станом і розміром зарплати. Після чого з’єднує з політологом. Слухаю вас, каже той. Хочу дізнатися, коли ми нарешті станемо жити краще? запитую я. Скоро, впевенено відповідає політолог. Що значить «скоро»? обурився я. Скільки ще триватиме це знущання над нашими людьми? Скільки триватиме наше безгрошів’я, коли і без того сміхотворні зарплати та пенсії платять до того ж із запізненням на півроку! У той час, як купка людей з верхніх ешелонів влади жирує собі й складає грошики на закордонні рахунки! Коли вони вже нарешті наситяться?!. От бачите, ви самі й відповідаєте на своє запитання, м’яко перебив мене політолог. Наситяться вони скоро. От тільки забезпечать себе, дружину, коханку, двох коханок. Ну хай, якщо здоров’я дозволяє, трьох коханок. Дітей, онуків, близьких та далеких родичів... А далі що? А далі захочеться щось для інших зробити. Наприклад, для нас з вами... і 47 47 Усмішки 4 Мал. 0. КОХАНА пояснила хазяйка. ПАТРІОТ Господарка зайшла до сусідів: Можна вашого кота взяти на два дні, нехай трохи мишей полякає? Бо так і шастають, кляті. Сусіди згодилися. Ось через два дні позичальниця принесла позиченого: Як бешкетували миші, так і продовжують. А він навіть вусом не веде, не те, щоб спіймати хоч одну. Е, він чужих не ловитиме, Він у нас патріот. Перед весіллям ЗАМІННИК Директор театру та головреж стоять і журяться: захворіли обидва актори, що грають Отелло. Доведеться відміняти спектакль і повертати людям гроші, скрушно зітхнув директор. Не треба відміняти, підступив пожежник, що стояв поруч і чув розмову. До мене приїхав сват, який голіруч ходить на ведмедів. Він вашу Дездемо-ну задушить зойкнути не встигне. ОПТИМІСТ Під вечір вулицею села йде дядько. Дивиться через тин: посеред подвір’я сидить у трусах господар з милом у руці: У чім справа, Дмитре Йосиповичу? перехожий. Прийшов з роботи та дощу жду. Щоб не йти до річки митися. через рік, м І НА СПИНІ Жінка вперше зібралась їхати поїздом. Стоїть у черзі до каси, чує: дехто просить касирку не давати бокового місця. Ось і вона каже: Мені одне до Слободянки. Тільки не бокове. Бо, знаєте, дорога далека. То воно не тільки на боці, а й на спині полежать схочеться. запитує нЛЯ .-через два роки. Кость ДЯЧЕНКО. ь о.кг. шановний, глибоко впевнено заявив по- Ви хочете сказати, що і ненаситність має межу, що можна накрасти до нудоти?.. Абсолютно вірно. Ви послухайте, що сьогодні кажуть деякі високі чиновники!…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"