Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2000 №12 Сторінка 10

(Друже Перче)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2000 / № 12 / Сторінка № 10
Журнал Перець 2000 №12 Сторінка 10 - Друже Перче. 2 ж * Оіітаеліо ж письменника-гумориста Євгена КОЛОДІЙЧУКА з першим 60-літтям! РЕКЛА МНИИ СЕРІАЛ І серія Дівчата сумують. Масаж у розстрочку. Манікюр лише для елітних мужчин. Гувернантка у сауні. Здається квартира. З хазяйкою. Погодинно. II серія Вранці, вдень, після обіду пий горілку «Артеміда»! Мал. О. КОХАНА 'м (Нітаемб * І о (П Пийте з нами! Пийте тут на тім світі не дадуть. Чудодійний засіб: від СНІДу не буде й сліду! » Школа юного алкоголіка. Факультатив. Виведу із запою. Постійним клієнтам скидка! Медичний центр «Ескулап» запрошує на лікування від алкогольної залежності. Пільги заслуженим алкоголікам. III серія Еротичне шоу в клубі «Ерос». Кожному клієнту ящик віскі. Фірма «Гетера». Дешево, швидко, якісно. Якщо у вас відмовив пейджер чи впав рейтинг звертайтеся по телефону негайно. IV серія Цироз печінки: євроремонт. Викопаю яму ближньому. За помірну ціну. Пам’ятник. Чорний граніт. Вінки від СП «Діло табак». На пільгових умовах. Квіти від нічного клубу «Ерос». Безплатно. Кінець фільму. Сценарист Євген КОЛОДІИЧУК. Друже Перче! Пишеш ти і про тих, кого обібрали до цурки, і про тих, хто хоче вибитися в «середній клас», та закони заважають. А чому ти не пишеш про тих, хто називає себе елітою? А нею у нас чомусь тепер вважають чиновників, які сидять на висо- ких владних щаблях, і тих, у кого грошей, що й кури не клюють. А мені здається, що справжня еліта і вищеназваний «контингент», то «дві великі різниці». Принаймні, на сьогодні у мене склалося таке враження. м. Чернігів. м- микві М. ХОЛОДЕНКО ми лауреата премії ім. Юрія Яновського, постійного автора «Перця» письменника Миколу ПЕТРЕНКА із 75-літтям. У своїх спогадах я не хотів нікому чинити ніяких прикрощів, навпаки. Але ж ми всі маємо в запасі чимало кумедного, смішного, іноді згадуємо про те. Тож посміхнімося разом. (Із нової ювілярової книжки «Лицарі пера і чарки»). МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ НЕЗМІННЕ Весна 1957 року. Я працівник комсомольської газети, але ще й студент. Останній залік у нас із сучасної журналістики. Курс читав Дмитро Шлапак -письменник, переважно театральний критик, до Львова утік із Києва, де посідав пристойні посади: нього за аж надто Не змінився він приходив на лекції заліки відмовляється. слухали, перешіптувалися, хихотіли». Скидаються дівчата по скількись там, виря- начальство заїлося на богемний стиль життя, і у Львові, не раз захмелений. Приймати «Ви мене погано джають мене: «Ти з ним у редакції спілкувався, уже заведи його куди слід». Розшукав я нашого викладача, повів до винарні, була колись така поряд із пам’ятником Івану Підкові. Простягаю барменші гроші: «Нам пляшку». Вона гроші ховає, а пляшки не дає: Шлапак,…
 Друже Перче

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"