Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2000 №11 Сторінка 9

(Гуморески, Коротко кажучи)
Журнал Перець 2000 №11 Сторінка 9 - Гуморески, Коротко кажучи. Мал. В. ЧМИРЬОВА (тема Л. Телятникова) Мал. В. АДАМОВИЧА Мал. О. КОХАНА а « а ж Мал. В. СИНГАЇВСЬКОГО Привіт, друзяко!.. Ми, здається, років з п’ять не бачились. Як живеш?.. О-о!.. Якщо мене пам’ять не зраджує, ти й велосипеда тоді не мав. Я й зараз його не маю. Велосипеда, може, й не маєш, а на «мерсі» шикуєш? Змушений... Нічого собі... змушений! Хто б мене так змусив, га? Стривай, а чого це тебе супроводжує якийсь... даруй, «Запорожець»? Тсс!.. В «Запорожці» мій шеф А він крутий! Як і його фірма. Ти на шестисотім «Мерседесі», а твій шеф на «Запорожці»? Нічого не вдієш, маскарад заради (тільки нікому ані слівця!) конспірації. Нічого собі конспірація. Ти ким, до речі, працюєш? Начальником безпеки свого шефа. Тоді чому твій крутий шеф у «Запорожці», а ти у «Мерседесі»? Бо шеф дуже за свою безпеку турбується, йому по кілька разів на день, не кажучи вже за ніч, ввижаються замахи на нього. У світі крутих це звичне діло. Тож шеф мій певний, що конкуренти, або зжити його зі світу білого, вже найняли для нього кі-лера. Сідає він у свій розкішний дран-дулет, а кілер з «калаша» дрр!! І шефу капець! Пишні похорони і так далі... Пресу читаєш? Там тільки й пишуть: того фірмача кокнули, олігарха прикінчили, того банкіра на той світ відправили... Тому я загримовуюсь під шефа, сідаю в його «шестисотий», а він слідом у «Запорожці», спеціально для цього в якогось пенсіонера куплений і реставрований... Кілер і не по думає, що в якомусь там... «Запорож- ГУМОРЕСКА ці», що трясеться за розкішним «Мер-седесом», знаходиться той, кого його найняли убити. Але ж це, напевне... небезпечно? Для шефа так. Вчора я одну престижну іномарку до бордюра ненароком притис. Ну й було!.. Як повискакували круті із іномарки, мене за свого прийняли в «мерсі», себто за крутого, то зігнали злість на шефові, що їхав за мною. Витягли його із «Запорожця» і добряче пику набили!.. І шеф... Задоволений. Тим, що йому пику побили? Тим, що наша конспірація на сто відсотків вдалася і його прийняли за якогось лоха... Але треба, каже він, і далі конспірацію вдосконалювати... Відтоді я ходжу в його костюмі від…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"