Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2000 №10 Сторінка 4

(Наші незабутні одноперчани)
Журнал Перець 2000 №10 Сторінка 4 - Наші незабутні одноперчани. к відомо, студентам чомусь завжди бракує грошей на гальбу пива. От і нерідко вдаються вони до різних способів розжитися п’ятіркою-десяткою. Недавно наші сучасники стали на вуха, почувши, що вихованці Інституту внутрішніх справ (!) збувають... фальшиві долари. А оце в рік із трьома нулями студенти з Рівного зайнялися організацією відпочинку краян, повністю вилучивши зі складного процесу профспілки, туристичні агентства й усі інші заклади та установи, що переймаються станом здоров’я співвітчизників. Молоді люди, вони особливо заспівчували школярам, які всенькі канікули неприкаяно вештаються на Автошарж Сьогодні Валерію ЗЕЛІНСЬКОМУ виповнилося б сімдесят. Четвертий рік, як його немає з нами. Але у нас, його колег, таке відчуття, наче він вийшов із кімнати чи поїхав у відрядження і ось-ось має повернутися. Цей «ефект присутності» зовсім не містика: його яскра- вий талант, матеріалізований у малюнки, продовжує жити. Це і кращі його карикатури з «Перця», що прикрашають і досі стіни редакції, це і збірки його малюнків, котрі зберігаються в тому числі і в редакційній бібліотеці. Це і його школа, школа національної сатиричної графіки на рівні світових стандартів, яку свого часу пройшли відомі нині карикатуристи. Валерій Федорович Зелінський за свою творчість мав чимало відзнак. Медалі виставок, дипломи конкурсів, почесне звання Заслуженого діяча мистецтв України. Але найвищим було звання, яке йому присвоїли колеги по сатиричному цеху звання Майстра. Його майстерності ніколи не перестануть дивуватися цінителі і любителі цього дуже непростого жанру карикатури. міських асфальтах і сільських пасовиськах. Підприємливі студяги взялися виготовляти «путівки» до санаторно-оздоровчого комплексу «Агатівка», розташованого в селі Симонові сусідського з облцентром Гощансь-кого району. Один із активістів мізкового центру колись працював вихователем табору, щоправда, від того був усунутий за власну неправильну поведінку. Вигнанець не затаїв образи на місце роботи, навіть навпаки розписував перед клієнтами переваги «Агатівки» з такою художньою силою, що на фоні Симонова «Артек» тьмянів, як рядовий громадянин перед нардепом. Більше того, аби дітлахи зробили вибір на користь місцевої бази відпочинку та здоров’я і не пхалися, скажімо, у Карпати чи Крим,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"